Національний парк Лангтанг
![]() | |
28°10′26″ пн. ш. 85°33′11″ сх. д. / 28.1738° пн. ш. 85.5531° сх. д. | |
Країна | ![]() ![]() |
---|---|
Розташування | Nepal |
Найближче місто | Катманду |
Площа | 1,710 км² |
Засновано | 1976 |
Вебсторінка | ntb.gov.np/langtang-national-park ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Національний парк Лангтанг — національний парк у північно-центральній частині Непалу. Він був заснований у 1976 році як перший Гімалайський національний парк Непалу та четверта охоронна територія країни. Він займає площу 1,710 км² у центральній частині Гімалаїв. Парк включає 26 сільських громад і долину Лангтанг. На півночі та сході він пов'язаний з національним природним заповідником Комолангма в Тибетському автономному районі.
Озеро Госаінкунда розташоване на висоті 4,300 м над рівнем моря в центрі парку. Найвищою точкою в парку є вершина Langtang Lirung.[1]
Національний парк Лангтанг демонструє високу різноманітність рослинності, яка зростає у 18 типах екосистем, починаючи від верхніх тропічних лісів нижче 1000 м до альпійський луків та багаторічного льоду.[2]
Національний парк є домом для 250 видів птахів та 46 видів ссавців. Зокрема у парку зустрічаються: кабарга, червона панда, сніговий барс, гімалайський тар, горал, серал, гімалайський чорний ведмідь та ассамська макака.[3][4]
- ↑ Mishra, P. N. (2003). The Langtang National Park: a proposed first Biosphere Reserve in Nepal. Journal of the National Science Foundation of Sri Lanka. 31 (1&2): 333—335. doi:10.4038/jnsfsr.v31i1-2.3045.
- ↑ Bhuju, U. R.; Shakya, P. R.; Basnet, T. B. & Shrestha, S. (2007). Nepal Biodiversity Resource Book. Protected Areas, Ramsar Sites, and World Heritage Sites. Kathmandu: International Centre for Integrated Mountain Development, Ministry of Environment, Science and Technology, in cooperation with United Nations Environment Programme, Regional Office for Asia and the Pacific. ISBN 978-92-9115-033-5.
- ↑ BirdLife DataZone. datazone.birdlife.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2025.
- ↑ DNPWC. Department of National Parks and Wildlife Conservation. Процитовано 3 лютого 2025.