Національний парк Шантарські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний парк «Шантарські острови»
рос. Национальный парк «Шантарские острова»
 
Категорія МСОПII (Національний парк)
Гренладський кит поблизу Шантарських островів
Гренладський кит поблизу Шантарських островів
55°00′00″ пн. ш. 137°30′00″ сх. д. / 55.000000000028° пн. ш. 137.500000000028° сх. д. / 55.000000000028; 137.500000000028Координати: 55°00′00″ пн. ш. 137°30′00″ сх. д. / 55.000000000028° пн. ш. 137.500000000028° сх. д. / 55.000000000028; 137.500000000028
Розташування: Росія
Найближче місто: Ніколаєвськ-на-Амурі
Площа: 515 500 га
Заснований: 2013 рік
Керівна
організація:
ФГБУ «Об'єднана дирекція заповідників і національних парків Приамур'я»
Національний парк «Шантарські острови»рос. Национальный парк «Шантарские острова». Карта розташування: Росія
Національний парк «Шантарські острови»рос. Национальный парк «Шантарские острова»
Національний парк «Шантарські острови»
рос. Национальный парк «Шантарские острова»

Національний парк «Шантарські острови» (рос. Национальный парк «Шантарские острова») — національний парк на сході Росії, що займає територію Шантарських островів в Охотському морі.

Історія[ред. | ред. код]

Перші спроби організувати на даній території заповідник відносяться до 1975 року.[1][2] У 1999 році було прийнято постанову про організацію природного державного заказника «Шантарскі острови»[3]. Далі протягом 15 років велася робота над створенням національного парку, в якій активну участь брали вчені, громадські організації та екологи.[4] Однак збиток від діяльності браконьєрів в регіоні відчувається і зараз. Шантарскі острова були включені в урядові плани розвитку системи особливо охоронюваних природних територій федерального значення з 2001 року.[5][6] Станом на літо 2014 року національний парк існує «тільки на папері».

Географія[ред. | ред. код]

Національний парк охоплює Шантарські острови — маленьку групу островів на краю Охотського моря. До складу архіпелагу входять 15 великих островів, а також безліч маленьких острівців, скель і кекури. Поверхня островів гориста, але гострих вершин мало. Найвища точка островів — гора Весела на Великому Шантарі (більше 700 метрів над рівнем моря).

Геологія[ред. | ред. код]

Цікава геологія островів. Береги представляють собою справжній геологічний музей просто неба. У багатьох місцях можна побачити скелі пофарбовані в різні кольори — рожевий, червоний, зелений, білий. Це виходи на поверхню яшми, мармуру та інших порід.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат Шантарских островів навіть суворіший, ніж у північній частині Охотського моря. Це обумовлено близькістю до холодних районів Якутії, складною системою вітрів і припливів-течій. Припливи на островах досягають 5-8 м, а припливні течії одні з найшвидших у світовому океані, досягаючи 8 вузлів в протоках Небезпечна, Північна і в близькості материка. Вся сила припливів спрямовується в протоки як в пляшкове горлечко. Протоки нагадують швидкоплинні річки і шум води чути за кілька кілометрів. Лише на 1,5-2 місяці острова звільняються від льоду. Ще в липні тут плавають айсберги, а вже в другій половині вересня може випасти сніг. Середня температура січня -20,6 °С, липня + 12,9 °С. Температура води від -1,8 °С взимку, до + 9-14 °С влітку.

Природа[ред. | ред. код]

Важкодоступність островів дозволила зберегти природу в усій її первозданності. Острови покриті переважно хвойним лісом і травою. З гір стікає багато річок і струмків, утворюючи близько сотні водоспадів висотою від 10 до 100 метрів. Тут можна побачити стада китів, що годуються, безліч тюленів і косаток, що полюють на них, незліченна кількість пташиних базарів, ведмедів і багато іншого. У річках водяться такі види риб як голець, кумжа, горбуша, краснопірка, мальма, ленок. Тут також велика велика кількість ягід і грибів. На Шантарських островах мешкають горностай, бурий ведмідь, соболь, лисиця, видра. Тут відзначені місця високої концентрації перелітних птахів, охорона шляхів прольоту і місць відпочинку яких передбачається низкою міжнародних конвенцій про охорону перелітних птахів та середовища їхнього проживання. На гніздуванні і в періоди міграцій зареєстровано 240 видів птахів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]