Національний фармацевтичний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Національний фармацевтичний університет
НФаУ
Герб НФаУ.jpg
Пушкінська,53,м.Харків.JPG
49°59′35″ пн. ш. 36°14′27″ сх. д. / 49.99305556000000195° пн. ш. 36.24111110999999852° сх. д. / 49.99305556000000195; 36.24111110999999852Координати: 49°59′35″ пн. ш. 36°14′27″ сх. д. / 49.99305556000000195° пн. ш. 36.24111110999999852° сх. д. / 49.99305556000000195; 36.24111110999999852
Тип навчальний заклад
Країна Україна
Розташування Харків
Засновано 1805
Акредитація IV рівня
Ректор Черних Валентин Петрович
Студентів ~ 17 500
Докторів 116
Адреса 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53, тел.: 8 (057) 706-35-81, 706-30-68, 706-30-58, E-mail: mail@nuph.edu.ua
Сайт nuph.edu.ua
rss UA RU EN

Націона́льний фармацевти́чний університе́т — державний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, підпорядкований Міністерству охорони здоров'я України, розташований у Харкові.

Історія[ред.ред. код]

  • 1812 — фармацевтична лабораторія фармацевтичного відділення медичного факультету Харківського імператорського університету
  • 1921 — Харківський хіміко-фармацевтичний інститут — перший в Україні фармацевтичний вищий навчальний заклад
  • 1930 — Харківський фармацевтичний інститут
  • 1992 — Українська фармацевтична академія
  • 1999 — Національна фармацевтична академія України
  • 2002 — Національний фармацевтичний університет (НФаУ)

У 1805 році на кафедрі лікарського речовинослів'я, фармації та лікарської словесності факультету медичних і лікарських наук Харківського Імператорського університету вперше в Україні розпочалася підготовка фармацевтичних кадрів. Через 5 років перші випускники отримали дипломи магістрів фармації. У 1812 році було відкрито фармацевтичну лабораторію та розпочато підготовку науковців з органічної хімії і фармакогнозії. У 1921 році в Харкові на базі медико-фармацевтичного факультету Харківського Імператорського університету був створений Харківський фармацевтичний інститут, першим ректором якого став М. О. Валяшко, а викладачами і фундаторами — відомі професори, діячі науки: М. П. Красовський, А. Д. Розенфельд, М. С. Бокаріус, М. А. Ангарська. У різні роки університет очолювали Ю. Г. Борисюк (1941—1942, 1944—1959), Г. П. Півненко (1960—1971), Д. П. Сало (1971—1980), В. П. Черних (з 1980 по теперішній час). Обіймаючи керівні та викладацькі посади, вони зробили значний внесок у розвиток фармацевтичної освіти і науки, підготовку кадрів галузі.

У 1937 році вчена рада інституту отримала повноваження надавати наукові ступені кандидата, а згодом і доктора фармацевтичних наук. Відкриваються факультети: з підготовки військових провізорів (1952); заочний (1964—1971 і після перерви — з 1999); з підготовки іноземних громадян (1974); факультет удосконалення провізорів (1984, який у 1993 році змінює свій статус на Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації); з 2001 року в структурі НФаУ починає функціонувати коледж. 

Пріоритети[ред.ред. код]

Пріоритетними напрямками діяльності колективу університету є підготовка фахівців високої якості, плідність наукових розробок, зміцнення взаємозв'язку з практичною системою охорони здоров'я, активна інтеграція у світовий освітянський, науковий, культурний та інформаційний простір.

Університет успішно співпрацює із ВНЗ та науковими установами з країн Європи, Азії, Африки (навчання, практика, стажування, спільні наукові публікації, лекції провідних науковців, проведення конференцій, виставок, експорт науково-технічної продукції та освітніх послуг).

Національний фармацевтичний університет є членом або офіційним спостерігачем низки міжнародних університетських і професіональних асоціацій, зокрема, Інтернаціональної асоціації університетів, Європейської асоціації фармацевтичних факультетів, Міжнародної фармацевтичної федерації. У вересні 2013 року НФаУ підписав Велику хартію університетів — найбільш авторитетне, потужне і впливове об'єднання ВНЗ світу.

НФаУ має високий загальнонаціональний рейтинг: ЮНЕСКО «Топ-200. Україна» 22 місце — серед 200 найкращих ВНЗ України і щороку впевнено підтверджує статус провідного національного навчального закладу.

Підготовка кадрів[ред.ред. код]

Згідно з Ліцензією МОН України від 19.06.2015 року серії АЕ № 636486 НФаУ готує за 14 освітніми програмами фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодший спеціаліст, спеціаліст та ступенів бакалавр, магістр (фармація, клінічна фармація, технології фармацевтичних препаратів, технології парфумерно-косметичних засобів, промислова біотехнологія, фармацевтична біотехнологія, лабораторна діагностика, економіка підприємства, маркетинг, менеджмент організацій (за видами економічної діяльності), логістика; якість, стандартизація та сертифікація; адміністративний менеджмент, педагогіка вищої школи).

В університеті функціонують 8 факультетів (три фармацевтичних, медико-фармацевтичний, промислової фармації, управління та адміністрування, з підготовки іноземних громадян, підвищення кваліфікації, післядипломної освіти), 49 кафедр, 8 науково-дослідних лабораторій, а також Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації, коледж, що дозволяє здійснювати підготовку фахівців для галузі за повною «замкнутою» схемою: підготовка кадрів — підвищення кваліфікації — перепідготовка — отримання другої освіти — підготовка науково-педагогічних кадрів.

Освітньо-науково-дослідну роботу здійснюють 116 докторів наук, професорів, 447 кандидатів наук, доцентів, що складає 91 % від загальної кількості викладацького корпусу. Серед них:

  • 1 академік НАН України
  • 10 академіків та член-кореспондентів галузевих академій наук
  • 4 лауреати Державної премії України в галузі науки та техніки
  • 13 заслужених діячів науки та техніки України
  • 2 заслужених працівника охорони здоров'я України
  • 3 заслужених працівника освіти України
  • 2 заслужених працівника фармації України
  • 1 заслужений винахідник України та численні науковці, відзначені державними нагородами та нагородами зарубіжних університетів і товариств.

НФаУ є не тільки лідером фармацевтичної освіти, але й флагманом фармацевтичної спільноти України, який бере активну участь у формуванні ідеології та філософії розвитку галузі: організації та проведенні чисельних фахових науково-освітніх конгресів, зокрема з міжнародною участю, конференцій, нарад; у створенні першої «Фармацевтичної енциклопедії» (2005), низки національних підручників, тлумачних словників, довідників та ін. фахової літератури. На базі університету проходили I (1963), III (1979), V (1999), VІ (2005), VII (2010) та VIII (2016) Національні з'їзди фармацевтів України.

За пропозицією вчених НФаУ та підтримки МОЗ в Україні започатковані професійне свято «День фармацевтичного працівника» (1999) та звання «Заслужений працівник фармації України» (2005), прийнято «Етичний кодекс фармацевтичних працівників України» (2010).

Навчальна і виробнича практика проходить на базі понад 700 фармацевтичних компаній, аптечних і медичних установ, наукових організацій.

Підготовка науково-педагогічних кадрів здійснюється через аспірантуру та докторантуру за спеціальностями:

  • 14.03.05 «Фармакологія» (фармацевтичні, медичні, біологічні науки);
  • 15.00.01 «Технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація»;
  • 15.00.02 «Фармацевтична хімія та фармакогнозія»;
  • 15.00.03  «Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів».

Спеціалізовані вчені ради з захисту дисертацій за спеціальностями:

  • Спеціалізована вчена рада Д 64.605.01 – 15.00.02 — фармацевтична хімія та фармакогнозія; 15.00.03 — стандартизація та організація виробництва лікарських засобів;
  • Спеціалізована вчена рада Д 64.605.02 — 15.00.01 — технологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація;
  • Спеціалізована вчена рада Д 64.605.03 – 14.03.05 — фармакологія.

НФаУ — це потужний науково-виробничий комплекс з розвиненою інфраструктурою, яка охоплює не лише підготовку кадрів вищої кваліфікації, але й повний цикл створення лікарських препаратів — від субстанції до препарату з розробкою технічної документації та впровадженням у виробництво. Вченими НФаУ розроблено та впроваджено у практику оригінальні ліки: «Альтан» (субстанція, мазь, таблетки), «Левосин», «Левоміколь», «Діакамф», «Кратал», «Інфлоракс», «Флаванабол», «Піфламін», «Хіноксикаїн», ліки з продуктів бджільництва.

Дослідницька робота[ред.ред. код]

На різних етапах вивчення та впровадження у виробництво знаходяться 371 лікарських препарати та субстанції, діють 22 наукові школи. Функціонують навчально-наукові лабораторії: Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів, Клініко-діагностичний центр з лабораторією клінічної діагностики, Лабораторія електротехніки і електроніки, Науково-дослідна лабораторія мікробіологічних та імунологічних досліджень, Науково-методична (науково-дослідна) лабораторія з питань фармацевтичної освіти, Науково-дослідна лабораторія парентеральних та оральних рідких лікарських засобів, Проблемна лабораторія морфофункціональних досліджень, Центральна науково-дослідна лабораторія (ЦНДЛ), Центр дистанційних технологій навчання НФаУ. Ексклюзив і гордість університету — клініко-діагностичний центр європейського рівня, внесений до переліку закладів охорони здоров'я, що виконують загальнодержавні функції. У світі відомі наукові школи НФаУ хіміків, технологів, фармакогностів, фітохіміків, фармакологів, організаційно-економічного та інших напрямків. Науковці НФаУ отримують колективні гранти в рамках програм INTAS, відділень УНТЦ, Drug Information Association, Європейського директорату з якості ліків та охорони здоров'я, Abdus Salam International Center for Theoretical Physics (ICTP), SPRI International.

Матеріально-технічна база[ред.ред. код]

Читальный зал Научной библиотеки НФаУ.jpg
Magnify-clip.png
Читальна зала бібліотеки

Навчально-виробничі площі НФаУ становлять 105 тис. м2 — це 6 навчальних корпусів, 6 гуртожитків, сучасна аудиторно-лабораторна база, яка налічує 19 лекційних аудиторій, наукова бібліотека, ботанічний сад, дослідне поле, фізкультурно-оздоровчий та харчувальний комплекси, пункт первинної медико-санітарної допомоги студентам, видавничий центр, комп'ютерний центр (37 комп'ютерних класів, автоматизована система управління навчальним закладом, центр тестових технологій, інтернет-сайти університету, кафедр, гуртожитків та ін.), центр дистанційних технологій. 

Наукова бібліотека університету укомплектована унікальними вітчизняними та зарубіжними галузевими виданнями (з 1841 року). Фонд бібліотеки налічує понад 1 млн примірників на паперових та електронних носіях; існує доступ читачів до англомовних повнотекстових та реферативних колекцій періодичних і довідкових видань концерну EBSCO Publischig. До послуг користувачів: 6 абонементів (наукової, навчальної, довідкової, зарубіжної літератури, електронних інформаційних ресурсів, періодичних видань), 10 читальних залів та 2 електронних читальних зали, а також бібліотечні пункти на кафедрах і в студентських гуртожитках. 

Студентське життя[ред.ред. код]

Студентське наукове товариство НФаУ налічує майже 800 студентів, Рада молодих вчених — 225 молодих науковців. Найкращі студенти задіяні у програмах академічних обмінів із зарубіжними навчальними закладами-партнерами НФаУ (з Німеччини, Швеції, Норвегії, США), отримують іменні стипендії, а магістранти та випускники мають можливість навчатися та проходити стажування за кордоном. Під час навчання в університеті студентам створені необхідні умови, щоб стати висококваліфікованими фахівцями. Практично усі дисципліни на 100 % забезпечені навчально-методичним комплексом: «підручник — навчальний посібник — методичні рекомендації — тестові завдання» (на паперовому або електронному носіях). Підручниками та навчальними посібниками, створеними професорами НФаУ, користуються вже кілька поколінь студентів фармацевтичних навчальних закладів України та країн СНД, а крім того, і багатьох ВНЗ іншого профілю. Неодноразово навчальна література НФаУ відзначалася нагородами, в тому числі і Державною премією України.

Естетичним та духовним розвитком студентів опікується культурний центр НФаУ, в якому працюють вокальна студія, клуб веселих і кмітливих, театр-студія, студія естрадного танцю тощо. Студенти університету є постійними учасниками та призерами міських, обласних та всеукраїнських конкурсів художньої самодіяльності.

Видання[ред.ред. код]

НФаУ вперше засновані та видаються наукові журнали, визнані ВАК: «Вісник фармації», «Клінічна фармація», «Журнал органічної та фармацевтичної хімії», «Соціальна фармація в охороні здоров'я», «Управління, економіка та забезпечення якості в фармації». НФаУ є також співзасновником «Фармацевтичного журналу», «Українського біофармацевтичного журналу», «ScienceRise» та газети «Молодість фармації».

Керівництво[ред.ред. код]

Ректор — Черних Валентин Петрович, академік НАН України, доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки УРСР, заслужений винахідник УРСР, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний громадянин міста Харкова (тел.: (057) 706-35-81, факс: (057) 706-15-03, Е-mail: rector@nuph.edu.ua).

Перший проректор з науково-педагогічної роботи — Котвіцька Алла Анатоліївна, доктор фармацевтичних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України (тел./факс: (057) 706-17-28, Е-mail: prorector@nuph.edu.ua).

Проректор з наукової роботи — Крутських Тетяна Василівна, кандидат фармацевтичних наук, доцент (тел./факс: (057) 706-30-71, Е-mail: nauka@nuph.edu.ua).

Проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародних зв'язків) — Попов Сергій Борисович, доктор медичних наук, професор (тел./факс: (057) 706-20-79, E-mail: interdep@nuph.edu.ua).

Проректор з науково-педагогічної (виховної) роботи — Кухтенко Олександр Сергійович, кандидат фармацевтичних наук, доцент (тел.: (057) 706-22-19, Е-mail: vr@nuph.edu.ua).

Факультети[ред.ред. код]

Декан: Вишневська Лілія Іванівна, доктор фармацевтичних наук, професор.
Декан: Галій Лариса Віталіївна, доктор фармацевтичних наук, доцент.
Декан: Федосов Андрій Ігорович, кандидат фармацевтичних наук, доцент.
Декан: Набока Ольга Іванівна, доктор біологічних наук, професор.
Декан: Здорик Олександр Анатолійович, кандидат фармацевтичних наук, доцент.
Декан: Горячий Володимир Дмитрович, кандидат хімічних наук, доцент.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Історичний нарис кафедри управління та економіки підприємства Національного фармацевтичного університету (до 20-річчя створення) : монографія / М-во освіти і науки України, Нац. фармацевт. ун-т ; [уклад.: О. В. Посилкіна, Р. В. Сагайдак-Нікітюк, Я. М. Деренська та ін.]. – Харків : НФаУ, 2015. – 304 с. : іл.

Посилання[ред.ред. код]