Національний художній музей Республіки Білорусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний художній музей Республіки Білорусь
NAM RB - National Art Museum Ul. Lenina 20 Minsk.jpg
Засновано 24 січня 1939
Розташування вул. Леніна, 20 Мінськ, Білорусь
Сайт http://artmuseum.by
Банкнота у 10000 білоруських рублів із зображенням будівлі Національного художнього музею Республіки Білорусь

Національний художній музей Республіки Білорусь (біл. Нацыянальны мастацкі музэй Рэспублікі Беларусь) — найбільший музей мистецького профілю в Білорусі (НХМ РБ).

Історія в 20 ст.[ред.ред. код]

Державна художня гаререя БРСР була створена наказом Ради Народних комісарів Білорусі від 24 січня 1939 року. Первісну колекцію творів мистецтва розмістили в 15 залах Вищої комуністичної сільськогосподарської школи. Переважали релігійний живопис, відібраний із костелів і церков. В переліку набраних творів були також графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво. Декілька творів мистецтва в художню галерею були передані з інших періферійних музеїв Гомеля, Могильова, Вітебська і самого Мінська, невелику кількість передали з інших музеїв тодішнього СРСР, що було хибною практикою. (За часів СРСР практикою було розорення художніх музеїв і продаж музейних скарбів за кордон).

Першим радянським директором художньої галереї призначили Михолапа Миколая Прокоповича (1886–1979).

Агресина політика СРСР на західних кордонах привела до захоплення районів Західної Білорусі і реквізиції художніх скарбів з тамошніх палаців, костелів і церков, вивезених в Мінськ. До початку Другої світової війни галерея утримувала 2711 творів мистецтва, але в експозиції було лише 400. З початком війни галерею покинули напризволяще і колекції в хаосі відступу — не вивезли. Галерея була пограбована.

Повоєнний період[ред.ред. код]

Анонім. «Якубас Генрікас Флемінгс», 1720-ті рр.
Анонім. «Елжбета Радзівілайте», до 1737 року.
Костянтин Коровін, «Йозеф Ріппл-Ронай», 1912 р.
Сергій Судєйкін. «Пантомима», 1914 р.
Генадбь Смудзінський. Екслібрис І. І. Цвікевича, 1927 р.

Практично в повоєнний період музей створювали наново. Адже вдалося повернути лише мізерну кількість довоєнних експонатів. Для художньої галереї відвели чотири зали Будинку радянських Професійних спілок. Кількість експонатів на 1946 рік становила всього триста сімнадцять (317).

10 липня 1957 року художню галерею перейменували в Державний художній музей БРСР. За вісім років спромоглися вибудувати нову споруду художнього музею.

Сучасна споруда[ред.ред. код]

Проект нового музею створив архітектор Бакланов Михайло Іванович. Це двоповерхова поруда в стилі сталінського ампіру з відкритою колонадою та нішами зі скульптурами на головному фасаді. Музейна споруда має всього десять (10) залів на двох поверхах та відкриту внутрішню галерею, призначену для тимчасових виставок. На листопад 1957 року кількість експонатів збільшили до 3 000.

Склад збірок[ред.ред. код]

Роз'єднання радянської Білорусі з Литвою та Польщею перевело відповідні литовські і польські твори в розряд закордонного мистецтва. Найбільшим в повоєнний період став радянський та російський відділ — на тлі значної русифікації Білорусі як республіки. Твори російських художників походили перебільшено з приватних колекції. Але довга відсутність розробленої концепції розвитку музею обумовила випадковість набраних експонатів. Найбільш повно представлено мистецтво Російської імперії та СРСР - при відсутності багатьох художників чи цілих періодів, представлених пунктиром або випадковими, або не найкращими творами (Левицький Дмитро Григорович, майстри ампіру і пізнього класицизму, передвижники, Світ мистецтва (товариство)). Серед найкращих здобутків музею російського відділу - низка творів Костянтина Коровіна та ескізи Михайла Нестерова. Серед творів Михайла Врубеля — невелика збірка його майоліки.

Натюрморти в збірці[ред.ред. код]

Живопис доби СРСР[ред.ред. код]

На зпамі 20-21 ст.[ред.ред. код]

Ще 1989 року музею передали одну споруду на вулиці Кірова, буд. № 25, де размістили лекторій та служби музею. 1993 року почато будівництво нового крила музею — це прибудова до головної споруди, проект створив архітектор В. С. Белянкін. З того ж 1993 року музей знову перейменовано — на Національний художній музей Республіки Білорусь. 1989 року музею дозволено мати власні реставраційні майстерні, 1994 року музей створив власний архів. 1999 року в підпорядкування НХМ РБ передали також 5-поверхову споруду по вул. Леніна, б. № 22. 2000 року в місті Мінськ відкрито ще одну філію — «Будинок Ваньковичів». Філія висвітлюватиме культуру та мистецтво першої половини 19 ст., хоча експозиція їх небагата. Трагічна історія Білорусі в 20 ст. не сприяла накопиченню мистецьких скарбів 19 ст. в країні.

Головні відділи[ред.ред. код]

  • Відділ давньобілоруського мистецтва
  • Відділ сучасного білоруського мистецтва
  • Відділ російського мистецтва
  • Відділ мистецтва закордонних країн
  • Науково-реставраційний відділ

Філії музею[ред.ред. код]


Галерея[ред.ред. код]

Рєпін І. Ю. «Акторка Марія федорівна Андрєєва», 1905 р.

Скульптура в музеї[ред.ред. код]

Жан-Батист Карпо, «Погруддя Генія Танцю»

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]