Національний інститут стратегічних досліджень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний інститут стратегічних досліджень
Основні дані
Засновано 1992
Приналежність Президент України
Контакт
Ключові особи Горбулін Володимир Павлович
Адреса м. Київ
Веб-сторінка www.niss.gov.ua

Націона́льний інститу́т стратегі́чних дослі́джень (НІСД) — науково-дослідна установа, підпорядкована Президентові України.

Історія Інституту[ред.ред. код]

Національний інститут стратегічних досліджень створено Указом Президента України від 4 березня 1992 року № 128. Організатор та перший директор НІСД — академік НАН України Сергій Іванович Пирожков.

Від 21 листопада 1996 року до 12 червня 2001 року Інститут очолював заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБОУ) Олександр Федорович Бєлов. 15 червня 2001 року Указом Президента України призначено виконувачем обов'язків директора Національного інституту стратегічних досліджень доктора економічних наук Олександра Степановича Власюка. Від червня 2002 року Указом Президента України за № 506 призначено директором НІСД доктора економічних наук професора Анатолія Степановича Гальчинського.

З 5 серпня 2014 директор НІСД — Горбулін Володимир Павлович[1].

19 жовтня 2000 року Національний інститут стратегічних досліджень було підпорядковано Адміністрації Президента України.

Від 16 грудня 2002 року Національний інститут стратегічних досліджень підпорядковано Президенту України (Указ Президента України «Питання Національного інституту стратегічних досліджень» від 16 грудня 2002 року).

Організаційна структура НІСД[ред.ред. код]

Національний інститут стратегічних досліджень складається з головного інституту в Києві та регіональних філій в Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Харкові, Ужгороді, які проводять спеціалізовані наукові дослідження та постійний моніторинг суспільно-політичної ситуації у відповідних регіонах.

Структура головного інституту в Києві[ред.ред. код]

  • Дирекція
  • Наукові підрозділи
    • Центр нормопроектного забезпечення діяльності Президента України:
      • Сектор конституційного права, прав і свобод громадян;
      • Сектор адміністративного законодавства та адміністративної реформи;
      • Сектор безпекового, оборонного і правоохоронного законодавства та судової реформи;
      • Сектор нормопроектного забезпечення соціально-економічної політики;
      • Сектор організаційного забезпечення.
    • Відділ гуманітарної політики.
    • Відділ економічної та соціальної стратегії:
      • Сектор економічної стратегії;
      • Сектор зовнішньоекономічної стратегії;
      • Сектор соціальної і демографічної політики.
    • Відділ зовнішньополітичних стратегій:
      • Сектор європейської та євроатлантичної інтеграції;
      • Сектор євразійських та азійських досліджень.
    • Відділ соціокультурних та етнонаціональних досліджень.
    • Відділ стратегій розвитку громадянського суспільства та протидії корупції.
    • Відділ стратегій управління регіональним розвитком:
      • Сектор регіональної політики;
      • Сектор місцевого самоврядування.
    • Відділ стратегій розвитку політичної системи:
    • Оперативно-аналітичний відділ.
    • Відділ координації наукових досліджень:
      • Сектор планування та звітування;
      • Редакційно-видавничий сектор;
      • Сектор міжнародного співробітництва.
  • Функціональні підрозділи
    • Відділ підготовки наукових кадрів:
      • Сектор підготовки аспірантів, докторантів, здобувачів;
      • Інформаційно-бібліотечний сектор.
    • Відділ інформаційних технологій.
    • Планово-економічний відділ.
    • Відділ бухгалтерського обліку та звітності.
    • Відділ кадрів та діловодства.
    • Режимно-секретний сектор.
    • Відділ адміністративно-господарського обслуговування та матеріально-технічного забезпечення.

Основні завдання[ред.ред. код]

Відповідно до поставлених перед Інститутом завдань вчені НІСД і його філій працюють над стратегіями розвитку держави, фундаментальними й прикладними дослідженнями суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку України, а також її окремих складових: геополітичної, зовнішньополітичної, внутрішньополітичної, економічної, інформаційної, регіональної, соціально-демографічної тощо.

Основні завдання та напрями діяльності Інституту:

  • надання Президентові України, органам державної влади наукових рекомендацій щодо прийняття конкретних рішень;
  • наукова експертиза законопроектів, правових актів та державних заходів соціально-політичного спрямування;
  • розробка моделей суспільного розвитку України;
  • оптимізація методології прийняття соціально-політичних рішень;

Керівники[ред.ред. код]

  1. Пирожков Сергій Іванович (1992–1996)
  2. Бєлов Олександр Федорович (1996–2001)
  3. Власюк Олександр Степанович (2001–2002)
  4. Гальчинський Анатолій Степанович (2002–2005)
  5. Гринів Ігор Олексійович (2005)
  6. Рубан Юрій Григорович (2005–2010)
  7. Єрмолаєв Андрій Васильович (2010–2014)
  8. Жаліло Ярослав Анатолійович (2014) в.о.
  9. Горбулін Володимир Павлович (2014-)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]