Національний музей історії Молдови
Національний музей історії Молдови  | |
|---|---|
_(28922487610).jpg) | |
| 47°01′21″ пн. ш. 28°49′41″ сх. д. / 47.02259000002777611° пн. ш. 28.828080000028° сх. д.Координати: 47°01′21″ пн. ш. 28°49′41″ сх. д. / 47.02259000002777611° пн. ш. 28.828080000028° сх. д. | |
| Тип | національний і видавець відкритого доступуd[1] |
| Склад | Memorial house of Alexey Shchusev, Chișinăud, Будинок-музей "Костянтин Стаматі" і Mansion of Lazo in Piatrad |
| Країна |
 Молдова[2][1] |
| Розташування | Q65171825? |
| Засновано | 21 грудня 1983 |
| Сайт | nationalmuseum.md/en/ |
  Національний музей історії Молдови (Молдова) | |
 | |
 Національний музей історії Молдови у Вікісховищі | |
Націона́льний музе́й істо́рії Молдо́ви (рум. Muzeul Național de Istorie a Moldovei) — історичний музей у столиці Республіки Молдова місті Кишиневі, головне зібрання історичних артефактів і матеріалів з історії Бесарабії, молдовської державності, видатних персоналій країни.
Будівля музею[ред. | ред. код]
Музей розташований в історичній будівлі чоловічої гімназії № 1, створеній за царату, а первинно — міської думи. Згодом тут розташовувалася середня школа для хлопчиків, у 1945—1963 рр. — загін прикордонників «Дністер», а в 1963—1977 рр. — технічний університет.
Значних пошкоджень будівлі завдав землетрус 1977 року. У 1980—1987 роки споруду перебудували.[3]
Біля центрального входу до музею встановлена статуя вовчиці з Ромулом і Ремом (1926), що є подарунком Італії.
Історія[ред. | ред. код]
Музейний заклад було створено 1 грудня 1983 року (як Державний музей історії МолдРСР) наказом Міністерства культури республіки від 19 серпня 1983 року за № 561 «Про перепрофілювання музеїв» (на підставі спільної постанови ЦК МолдРСР і Ради Міністрів МолдРСР від 29.11.1983 р. «Про використання пам'ятки історії — будівлі колишньої чоловічої гімназії в Кишиневі, де навчався С. Лазо»).[4]
22 жовтня 1991 року наказом Міністерства культури Молдови № 231 «Щодо вдосконалення діяльності республіканських музеїв» Державний музей історії МолдРСР змінив назву на Національний музей історії Молдови.[5]
У серпні 1990 року на першому поверсі музею була відкрита для відвідування Діорама «Яссько-Кишинівська операція», а в 1994 році в підвалі – виставка предметів з дорогоцінних металів «Скарбниця».
У 1989—1995 і 2006—2007 роках відбулася масова передача спадщини з ряду ліквідованих музеїв, таких як Республіканський музей дружби народів, Республіканський музей історії ВЛКСМ, Республіканський Музей Г. Котовського та С. Лазо", Республіканський музей історії релігії, Меморіальний музей болгарських добровольців тощо.[5]
У 1997 році постійну історичну експозицію було переплановано за змістом, розміщенням і способом подання: вона розширилась на весь перший поверх, займаючи 6 кімнат площею 1 400 м². Хронологічні рамки виставки охоплюють період від палеоліту до кінця 1950-х. У 2006—2007 роках відбувалась нова перебудова постійної експозиції з наміром радикально змінити бачення та зміст експонатів, що представляють розділ праісторії та стародавньої історії. В основі цих змін лежать колекції, передані з колишнього Музею археології Академії наук Молдови.
15 березня 2013 року на підставі Постанови Уряду Республіки Молдова № 184 від 13 березня 2013 р. Національний музей археології та історії Молдови змінив назву на «Національний музей історії Молдови».
Фонди, експозиція та структура[ред. | ред. код]
У теперішній час (станом на 2021 рік) Національний музей історії Молдови має 348 619 одиниць зберігання.[3]
Музейну експозицію поділено на декілька частин:
- Археологія та Антична історія;
- Середньовічна історія;
- Історія Бессарабії;
- Сучасна історія;
- Дорогоцінності: відділ «Скарбниця».
Колекція Національного музею історії Молдови представляє велику історичну цінність: археологічні знахідки, документи, фотографії, нумізматика, предмети повсякденного побуту, декоративне та художнє мистецтво.
На території Республіки Молдова діють 5 філій Національного музею історії Молдови:
- Виставка військової техніки,
- Будинок-музей Щусєва (Кишинів),
- Меморіальний будинок Константина Стаматі (Окниця),
- Музей-садиба родини Лазо (П'ятра),
- Будинок-музей короля Карла XII (Варниця).[6]
Галерея (травень 2014 року)[ред. | ред. код]
|
|
|
|
енеолітичні наконечники стріл з експозиції музею
|
діорама «Яссько-Кишинівська операція»
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
- ↑ GeoNames — 2005.
- ↑ а б Istoric. nationalmuseum.md. Процитовано 16 червня 2021.
- ↑ (рос.)Музей истории Молдовы. tonkosti.ru. Процитовано 16 червня 2021.
- ↑ а б Muzeul National de Istorie a Moldovei. museu.ms. Процитовано 16 червня 2021.
- ↑ Muzeul Național de Arheologie și Istorie a Moldovei. prospect.md. Процитовано 16 червня 2021.
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
|
