Національні парки Тайваню
Національні парки Тайваню є охоронюваними територіями природи, дикої природи та історії під їх поточною юрисдикцією. На даний момент у Тайвані дев'ять національних парків, усі підпорядковані Міністерству внутрішніх справ. Ці національні парки займають 7 489,49 квадратного кілометра (2 891,71 миля2). 3 103,76-квадратного-кілометра (1 198,37 миля2) загальна площа суходолу становить близько 8,6 % всієї території країни.
Перші національні парки були призначені для створення в 1937 році, коли Тайвань перебував під владою Японії, хоча формально ними ніколи не керували.[1] Після Другої світової війни заклики до захисту природного середовища зустріли спротив через пріоритетність економічного розвитку.[2] Закон про національний парк був прийнятий у 1972 році, а перший національний парк був створений у 1984 році.[3]
Національні парки не слід плутати з національними мальовничими районами. Національні мальовничі території перебувають у віданні Бюро туризму Міністерства транспорту та зв'язку.[4] Існують також різні філософії, які керують розвитком двох типів територій. Для національного парку наголос робиться на збереженні природних і культурних ресурсів, а розвиток для використання людиною є другорядним пріоритетом.[4]
Перші national parks (яп. 國立公園, Kokuritsu Kōen) на Тайвані були заплановані 27 грудня 1937 року генерал-губернатором Seizō Kobayashi (яп. 小林躋造). Це було, коли Тайвань перебував під владою Японії, тому три національні парки мали стати національними парками Японської імперії.
| Назва | Японська | Тайванська | Сьогоднішній еквівалент |
|---|---|---|---|
| Національний парк Дайтон | 大屯國立公園 | Toā-tūn Kok-li̍p Kong-hn̂g | Національний парк Янміншань |
| Національний парк Нітака-Арісан | 新高阿里山國立公園 | Sin-ko A-lí-san Kok-li̍p Kong-hn̂g | Національний парк Юйшань і Національна мальовнича зона Алішань |
| Національний парк Цугітака-Тароко | 次高タロコ國立公園 | Chhù-ko Thài-ló͘-koh Kok-li̍p Kong-hn̂g | Національний парк Тароко і Національний парк Шейпа |
Правова основа для цих національних парків більше не була чинною, коли Японія вийшла з Тайваню в 1945 році після Другої світової війни. Однак ці заплановані національні парки лягли в основу подальшого створення національних парків.[1]
Зараз на Тайвані дев'ять національних парків. Існує також один національний природний парк, який призначений для територій з меншими ресурсами порівняно з повним національним парком.
| Назва | Китайська | Мандаринська | Тайванська | Хакка | Дата | Площа | Опис | Зображення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Національний парк Кеньдін | 墾丁國家公園 | Kěndīng Guójiā Gōngyuán | Khún-teng Kok-ka Kong-hn̂g | Khén-tên Koet-kâ Kûng-yèn | Січень 1, 1984 | 332,90 км2 (82 261,4 акра), 180.84 км2 суходолу, та 152.06 км2 води | Розташований на південній частині Тайваню, це також найстаріший національний парк на Тайвані (повіт Піндун). Кеньдін відомий своїми тропічними кораловими рифами та перелітними птахами. | 
|
| Національний парк Юйшань | 玉山國家公園 | Yùshān Guójiā Gōngyuán | Gio̍k-san Kok-ka Kong-hn̂g | Ngiu̍k-sân Koet-kâ Kûng-yèn | Квітень 6, 1985 | 1 031,21 км2 (254 817,5 акра) | Найбільший національний парк Тайваню, розташований в центральній частині острова. Його названо на честь гори Юйшань (Юйшань буквально означає «Нефритова гора»), яка є найвищою вершиною у Східній Азії заввишки 3,952 метри. | 
|
| Національний парк Янміншань | 陽明山國家公園 | Yángmíngshān Guójiā Gōngyuán | Iûⁿ-bêng-soaⁿ Kok-ka Kong-hn̂g | Yòng-mìn-sân Koet-kâ Kûng-yèn | Вересень 16, 1985 | 113,38 км2 (28 016,8 акра) | Найпівнічніший національний парк на острові Тайвань; має вулканічну форму рельєфу. Янміншань відомий своїми гарячими джерелами та геотермальним явищем. Щовесни Янміншань також має сліпучий сезон квітів. Розташована частково в Тайбеї і частково в Новому Тайбеї. | 
|
| Національний парк Тароко | 太魯閣國家公園 | Tàilǔgé Guójiā Gōngyuán | Thài-ló͘-koh Kok-ka Kong-hn̂g | Thai-lû-kok Koet-kâ Kûng-yèn | Листопад 28, 1986 | 920 км2 (227 337,0 акра) | Чудова мармурова ущелина, прорізана річкою Ліу, створюючи один із найдивовижніших пейзажів у світі. Це також дім корінного населення народу тароко. Тароко розташований на сході Тайваню. | 
|
| Національний парк Шейпа | 雪霸國家公園 | Xuěbà Guójiā Gōngyuán | Soat-pà Kok-ka Kong-hn̂g | Siet-pa Koet-kâ Kûng-yèn | Липень 1, 1992 | 768,5 км2 (189 900,5 акра) | Розташований в північній центральній частині острова Тайвань, в повітах Сіньчжу і Мяолі. Він охоплює Сюешань (Сніжну гору), другу за висотою гору Тайваню та Східної Азії, і гору Дабадзянь. | 
|
| Національний парк Цзіньмень | 金門國家公園 | Jīnmén Guójiā Gōngyuán | Kim-mn̂g Kok-ka Kong-hn̂g | Kîm-mùn Koet-kâ Kûng-yèn | Жовтень 18, 1995 | 35,29 км2 (8 720,3 акра) | Розташований на острові недалеко від узбережжя континентального Китаю, він включає відомі історичні поля битв у Цзіньмені. Він також відомий своєю водно-болотною екосистемою та традиційними фуцзянськими будівлями, які сягають часів Династія Мін. | 
|
| Національний парк Атол Донгша | 東沙環礁國家公園 | Dōngshā Huánjiāo Guójiā Gōngyuán | Tang-soa Khoân-ta Kok-ka Kong-hn̂g | Tûng-sâ Fàn-chiâu Koet-kâ Kûng-yèn | Жовтень 4, 2007 | 3 536,68 км2 (873 932,7 акра), включаючи 1.79 км2 суходолу | Перший морський національний парк Тайваню. Атол і прилеглі води забезпечують багате біорізноманіття морського життя риб, медуз, кальмарів, Лимонної акули гострозубої, та скатів до морських черепах, дюгонів, та китоподібними (дельфінів і китів). Через сувору політику охорони наразі він не відкритий для громадського туризму. | 
|
| Національний парк Тайцзян | 臺江國家公園 | Táijiāng Guójiā Gōngyuán | Tâi-kang Kok-ka Kong-hn̂g | Thòi-kông Koet-kâ Kûng-yèn | Грудень 28, 2009 | 393,1 км2 (97 137,1 акра), 49.05 км2 суходолу, та 344.05 км2 води | Розташований на південному заході Тайваню на узбережжі Тайнаню. Припливно-відливний ландшафт парку є однією з його найбільш характерних рис. Близько 200 років тому значна частина парку була частиною внутрішнього моря Тайцзян. У болотах південного Тайваню процвітає велика різноманітність морського життя, включаючи 205 видів молюсків, 240 видів риб і 49 видів крабів. | 
|
| Національний морський парк Південний Пенху | 澎湖南方四島 國家公園 |
Pénghú Nánfāng Sìdǎo Guójiā Gōngyuán | Phêⁿ-ô͘ Lâm-hong Sù-tó Kok-ka Kong-hn̂g |
Phàng-fù Nàm-fông Si-tó Koet-kâ Kûng-yèn |
Жовтень 18, 2014 | 358,44 км2 (88 572,5 акра), включаючи 3.70 km2 суходолу | Розташований на півдні островів Пенху. У морях навколо острівців є великі скупчення коралів акропора, а також різноманіття риб і черепашок, що живуть серед рифів. Острівці також відомі чудовими базальтовими територіями та унікальні будинки з низьким дахом, побудовані ранніми мешканцями з коралового каменю та базальту.[5] | .jpg)
|
| Назва | Китайська | Мандаринська | Тайванська | Хакка | Дата | Площа | Зображення |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Національний природний парк Шушань | 壽山國家自然公園 | Shòushān Guójiā Zìrán Gōngyuán | Siū-san Kok-ka Chū-jiân Kong-hn̂g | Su-sân Koet-kâ Chhṳ-yèn Kûng-yèn | 6 грудня 2011 р. | 11,23 км2 (2 775,0 акра) | 
|
Було запропоновано ще п'ять національних парків, але плани створення були призупинені через протидію:
- 馬告檜木國家公園 («Національний парк Макауї для Chamaecyparis formosensis», проти якого виступають місцеві корінні жителі)
- 能丹國家公園 («Національний парк Ненг-Дан», проти якого виступає народ бунун)
- 蘭嶼國家公園 («Національний парк Понсо-но-Тао», проти якого виступає народ тао)
- 綠島國家公園 («Національний парк Грін-Айленд», проти якого виступають мешканці)
- 北方三島海洋國家公園 ("Морський національний парк «Три північні острови»)
Був запропонований ще один національний природний парк, але плани створення були призупинені через спротив:
- ↑ а б (кит.). Construction and Planning Agency, Ministry of the Interior, Taiwan. 2 лютого 2021 https://np.cpami.gov.tw/%E9%97%9C%E6%96%BC%E5%9C%8B%E5%AE%B6%E5%85%AC%E5%9C%92/%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2/110-2009-08-11-09-50-14.html. Процитовано 21 березня 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ (кит.). Construction and Planning Agency, Ministry of the Interior, Taiwan. 4 лютого 2021 https://np.cpami.gov.tw/%E9%97%9C%E6%96%BC%E5%9C%8B%E5%AE%B6%E5%85%AC%E5%9C%92/%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2/111-%E4%BA%8C%E6%88%B0%E5%BE%8C%E6%99%82%E6%9C%9F%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2.html. Процитовано 21 березня 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Reference on Act Title from Kinmen Park website. Архів оригіналу за 23 жовтня 2002. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ а б Taiwan's National Scenic Areas: Balancing Preservation and Recreation. Academia Sinica. 1 червня 1995. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 2 січня 2024.
- ↑ Beauty of south Penghu islets on display at new national park. Central News Agency. 18 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.