Націоналізація

Націоналіза́ція — процес переходу приватної власності до державної. Держава проводить заходи націоналізації найчастіше, коли хоче контролювати фінансові потоки та вручну керувати фінансовою системою держави.

Політика переведення промисловості і сфери послуг країни в суспільну власність. Проводилася, наприклад, урядом лейбористів в Англії в 1945—1951 роках. Рахунки, які знаходяться під контролем іноземних держав або компаній, також можуть бути націоналізовані, наприклад, нафтова промисловість Ірану, були націоналізовані Суецький канал, фруктові плантації в Гватемалі, які належали США, усе — в 1950-х. В Україні найбільш гучними подібними справами свого часу були зокрема націоналізація двух банків ПриватБанк та Sense Bank.

Типовим економічним антагоністом націоналізації є приватизація.

Див. також

• Експропріація
• Роздержавлення власності
• Державний капіталізм
• Комуналізація
• Секуляризація

Джерела та література

• С. В. Кульчицький. Націоналізація // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 239. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• І. Ф. Севрюкова. Націоналізація // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.

Література

• О. І. Ступницький. Націоналізація // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Л. Нагорна. Націоналізація // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.485 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

• Націоналізація // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1099-1100. — 1000 екз.