Наша газета (Луганськ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наша газета
Логотип газети Наша газета (Луганськ).gif

Логотип газети «Наша газета»
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Тип газета
Мова українська, російська
Формат A3

Засновано 1946 під назвою «Прапор Перемоги»
Власник Луганська обласна рада
Головний редактор Н. С. Северін
Припинення публікацій 2014
Головний офіс 91016, Луганська обл., м. Луганськ, пл. Героїв великої вітчизняної війни, 9
Наклад 52 870 (№ 145, від 29 грудня 2009 року)
Передплатний індекс
(Укрпошта)
61031

nashagazeta.net

«На́ша газе́та» — суспільно-політична газета Луганської обласної ради, була офіційним друкованим органом Луганської обласної ради. Заснована 1946 року під назвою «Прапор Перемоги», з 1992 року виходила під назвою «Наша газета»[1] тричі на тиждень. Перестала виходити у 2014 році після окупації Луганська, у березні 2015 року була офіційно закрита.

Орган Луганської обласної та міської Рад Депутатів робітників газета «Прапор Перемоги» починає свою історію з лютого 1946 року, коли була організована її редакція. Газета «Прапор Перемоги» виходила п'ять разів на тиждень. У 1946 році було видано 237 номерів газети, одиничний наклад складав 20 тис. примірників. Видавець — Ворошиловградське обласне видавництво[2].

Починаючи з 1991 року інформаційне наповнення складали переважно офіційні повідомлення щодо діяльності обласної влади, а також матеріали суспільно-політичної, соціально-економічної та розважальної спрямованості.[3]

Станом на 1 січня 2014 року «Наша газета» належала до найбільш тиражних друкованих ЗМІ Луганської області. Її тираж складав 43 161 примірників, за яким вона поступалась лише газеті «Экспресс-новости» (56 750 примірників)[4].

Останні 6 років існування газети головним редактором був Микола Северін[5]. З 2001 до 2008 року головним редактором був Олександр Панков[6].

На думку медіааналітиків знаходилась під контролем Партії Регіонів[7].

Редакція припинила роботу з початку окупації Луганська та не перереєструвалася на підконтрольній Україні території. У березні 2015 року комунальне підприємство «Редакція видання Луганської обласної ради „Наша газета“» було ліквідоване[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Боярчук Дмитро Іванович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 2019-12-26. 
  2. Куцевська, О. С. (2015). Стан видавництв і друкарень Луганщини (Ворошиловградщини) в 1945–1950-х рр. ХХ ст. (other). Процитовано 2019-12-26. 
  3. Політична карта Луганської області. ОПОРА - Громадянська мережа - вибори в Україні - вибори в Украине - Election in Ukraine (ua). Процитовано 2019-12-25. 
  4. Ульянова, К. М. Періодизація історії журналістики Луганського краю від зародження до сучасності / Наукові записки Інституту журналістики // Том 1 (66), 2017. — С. 39-45.
  5. На кого не действует слово, на того не действует и палка (Сократ). www.golos.com.ua (ru). Процитовано 2019-12-25. 
  6. Александр Панков: «Учиться профессии необходимо всю жизнь». paralel-media.com.ua. Процитовано 2019-12-25. 
  7. Борьба за умы электората Луганщины и не прекращалась…. detector.media (uk). 2005-11-10. Процитовано 2019-12-25. 
  8. НСЖУ | Москаль ліквідував газету Луганської облради «Наша газета». nsju.org. Процитовано 2019-12-25. 

Посилання[ред. | ред. код]