Наянари

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шива в оточенні своїх відданих

Наянари або Наянмаритамільські шиваїтські святі поети-бгакти, які жили і творили у період від V до X століття у Тамільській державі[1]. Разом налічувалось 63 наянари[1].

Походження та творчість[ред. | ред. код]

Наянари походили з різних шарів суспільства: одні з них були представниками царських династій, натомість інші — солдатами чи паріями. Вважається, що найвидатнішими серед наянарів були Аппар, Самбандар і Сундарар[1]. Поряд із 12 вайшнавістськими святими альварами наянарів відносять до групи «75 південноіндійських апостолів бгакті», визнаючи тим самим їхній внесок до поширення течії бгакті.

Наянари мандрували Південною Індією, оспівуючи у своїх гімнах славу Шиви, якого вони розглядали як друга, батька чи володаря[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Peter Heehs. Indian religions: a historical reader of spiritual expression and experience. — C. Hurst & Co. Publishers, 2002. — С. 305. — ISBN 1850654964.

Посилання[ред. | ред. код]