Наївна Т-клітина
Наївна Т-клітина (Тh0 cell ) — це Т-клітина, яка диференціювалася в тимусі та успішно пройшла процеси позитивного та негативного центрального відбору в тимусі . Серед них є наївні форми Т-клітин-хелперів (CD4+) і цитотоксичних Т-клітин (CD8+). Наївні Т-клітини вважаються незрілими і, на відміну від активованих Т-клітин або Т-клітин пам’яті, не стикалися зі "своїм" антигеном на периферії.
Фенотип[ред. | ред. код]
Наївні Т-клітини зазвичай характеризуються поверхневою експресією L-селектину (CD62L) і CC-хемокінового рецептора типу 7 (CCR7); відсутністю маркерів активації CD25, CD44 або CD69; і відсутністю ізоформи пам'яті CD45RO.[1] [2] Вони також експресують функціональні рецептори IL-7, що складаються з субодиниць рецептора IL-7-α, CD127, і загального γ-ланцюга, CD132. Вважається, що для підтримки популяції наївних Т-клітини потрібні цитокіни IL-7 та IL-15.[3] Хоча наївні Т-клітини зазвичай розглядається як синхронізована в розвитку та досить гомогенна клітинна популяція у стані спокою, яка відрізняється лише специфічністю рецепторів Т-клітин, є все більше доказів того, що вони насправді гетерогенні за фенотипом, функціями, динамікою та статусом диференціювання, що вказує на наявність цілого спектру наївних клітин з різними властивостями.[2] Наприклад, деякі ненаївні Т-клітини експресують поверхневі маркери, подібні до наївних Т-клітин (стовбурові Т-клітини пам'яті; [4] Т-клітини пам'яті з наївним фенотипом [5]), деякі антиген-наївні Т-клітини втрачають свій наївний фенотип [6] і деякі Т-клітини мають фенотип наївних Т-клітин, але є іншою підгрупою (регуляторні Т-клітини; нещодавній емігрант з тимуса - RTE).[2] Оцінка цих відмінностей важлива при дослідженнї наївних Т-клітин. Більшість наївних Т-клітин людини виробляються на дуже ранньому етапі життя, коли тимус дитини великий і функціональний. Зниження генерації наївних Т-клітин через інволюцію тимуса з віком компенсується так званою «периферичною проліферацією» або «гомеостатичною проліферацією» наївних Т-клітин, які емігрували з тимуса раніше. Гомеостатична проліферація викликає зміну експресії генів наївних Т-клітин, тобто проявляється шляхом набуття експресії поверхневого білка CD25.
Функція[ред. | ред. код]
Наївні Т-клітини можуть реагувати на нові патогени, з якими імунна система ще не стикалася. Розпізнавання клоном наївних Т-клітин "свого" антигену призводить до ініціації імунної відповіді. У свою чергу, це призводить до того, що Т-клітина набуває активованого фенотипу, що спостерігається завдяки підвищенню регуляції поверхневих маркерів CD25+, CD44+, CD62Llow, CD69+ і може далі диференціюватися в Т-клітину пам’яті .
Наявність достатньої кількості наївних Т-клітин необхідно для того, щоб імунна система постійно реагувала на незнайомі патогени.
Механізм активації[ред. | ред. код]
Коли розпізнаний антиген зв’язується з Т-клітинним рецептором (TCR), розташованим на клітинній мембрані клітин Th0, ці клітини активуються за допомогою «класичного» каскаду передачі сигналу [7]
- тирозинкіназа Lck, яка пов'язана з корецепторами CD4 і CD8:[8] бере участь у фосфорилюванні корецепторного комплексу CD3 і ζ-ланцюгів TCR, а також для рекрутування та активації білка Zap70, асоційованого з ζ-ланцюгом
- активований Zap70, у свою чергу, фосфорилює мембранний адаптер Lat, який згодом рекрутує кілька білків, що містять гомологічні домени Src , включаючи фосфоліпазу C-γ1 (PLC-γ1)
- активація PLC-γ1 призводить до гідролізу фосфатидилінозитол-4,5-біфосфату до інозитол-3,4,5-трифосфату та діацилгліцерину
- інозитол 3,4,5-трифосфат запускає вивільнення Ca2+ з внутрішньоклітинних депо, а діацилгліцерин активує протеїнкіназу С і RasGRP
- RasGRP, у свою чергу, активує мітоген-активований каскад протеїнкінази
Альтернативний «некласичний» шлях включає активацію Zap70, який безпосередньо фосфорилює p38 MAPK, що, у свою чергу, індукує експресію рецептора вітаміну D (VDR). Крім того, експресія PLC-γ1 залежить від VDR, активованого кальцитріолом.[7] Наївні Т-клітини мають дуже низьку експресію VDR і PLC-γ1. Однак передача сигналів TCR через p38 підвищує експресію VDR, а VDR, активований кальцитріолом, у свою чергу, посилює експресію PLC-γ1. Отже, активація наївних Т-клітин суттєво залежить від адекватного рівня кальцитріолу. [7]
Підсумовуючи, активація Т-клітин спочатку вимагає активації через некласичний шлях для збільшення експресії VDR і PLC-γ1, перш ніж може продовжитися активація через класичний шлях. Це забезпечує механізм уповільненої відповіді, коли вродженій імунній системі дається час (~ 48 годин), щоб позбутися інфекції, перш ніж почнеться адаптивна імунна відповідь, опосередкована Т-клітинами.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ De Rosa SC, Herzenberg LA, Herzenberg LA, Roederer M (February 2001). 11-color, 13-parameter flow cytometry: identification of human naive T cells by phenotype, function, and T-cell receptor diversity. Nat. Med. 7 (2): 245—8. doi:10.1038/84701. PMID 11175858.
- ↑ а б в van den Broek, Theo; Borghans, José A. M.; van Wijk, Femke (8 березня 2018). The full spectrum of human naive T cells. Nature Reviews. Immunology. doi:10.1038/s41577-018-0001-y. ISSN 1474-1741. PMID 29520044.
- ↑ Rathmell, Jeffrey C.; Farkash, Evan A.; Gao, Wei; Thompson, Craig B. (15 грудня 2001). IL-7 Enhances the Survival and Maintains the Size of Naive T Cells. The Journal of Immunology. 167 (12): 6869—6876. doi:10.4049/jimmunol.167.12.6869. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ Gattinoni, Luca; Lugli, Enrico; Ji, Yun; Pos, Zoltan; Paulos, Chrystal M.; Quigley, Máire F.; Almeida, Jorge R.; Gostick, Emma; Yu, Zhiya (18 вересня 2011). A human memory T cell subset with stem cell-like properties. Nature Medicine. 17 (10): 1290—1297. doi:10.1038/nm.2446. ISSN 1546-170X. PMC 3192229. PMID 21926977.
- ↑ Pulko, Vesna; Davies, John S.; Martinez, Carmine; Lanteri, Marion C.; Busch, Michael P.; Diamond, Michael S.; Knox, Kenneth; Bush, Erin C.; Sims, Peter A. (August 2016). Human memory T cells with a naive phenotype accumulate with aging and respond to persistent viruses. Nature Immunology. 17 (8): 966—975. doi:10.1038/ni.3483. ISSN 1529-2916. PMC 4955715. PMID 27270402.
- ↑ White, Jason T.; Cross, Eric W.; Kedl, Ross M. (June 2017). Antigen-inexperienced memory CD8+T cells: where they come from and why we need them. Nature Reviews. Immunology. 17 (6): 391—400. doi:10.1038/nri.2017.34. ISSN 1474-1741. PMC 5569888. PMID 28480897.
- ↑ а б в г von Essen MR, Kongsbak M, Schjerling P, Olgaard K, Odum N, Geisler C (April 2010). Vitamin D controls T cell antigen receptor signaling and activation of human T cells (PDF). Nat. Immunol. 11 (4): 344—9. doi:10.1038/ni.1851. PMID 20208539. Архів оригіналу (PDF) за 12 вересня 2014. Процитовано 26 грудня 2010.
- ↑ Rudd CE, Trevillyan JM, Dasgupta JD, Wong LL, Schlossman S (September 2010). Pillars article: the CD4 receptor is complexed in detergent lysates to a protein-tyrosine kinase (pp58) from human T lymphocytes. J. Immunol. 185 (5): 2645—9. PMC 3791413. PMID 20724730.