На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ
Житомирский женский монастырь Святой Анастасии Римлянки Московского патриархата (Житомир).jpg
50°15′58″ пн. ш. 28°37′05″ сх. д. / 50.26611° пн. ш. 28.61806° сх. д. / 50.26611; 28.61806
Тип споруди монастир
Розташування Україна Україна, м. Житомир
Початок будівництва 1999
Належність УПЦ МП
Адреса 10003, Україна, м. Житомир, вул. Соснова, 13-а
На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ. Карта розташування: Україна
На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ
На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ (Україна)
CMNS: На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ у Вікісховищі

На честь прп. Анастасії Римлянки Житомирський ставропігійний жіночий монастир УПЦ МП— православний жіночий монастир Житомирської єпархії. Має статус ставропігійного монастиря.

Заснований в 1999 році на околиці Житомира в ім'я святої Анастасія Римської. Перебуває у віданні Житомирської єпархії.

Історія монастиря[ред. | ред. код]

У 1860-х роках архієпископ Волинський і Житомирський Модест (Стрілбицький) привіз у Житомир подарунок Антіохійського Патріарха Ієрофея ― главу святої Анастасії Римської. Архієпископ Антоній (Храповицький), що посів єпископську кафедру, подбав, аби глава святої «стала відкритою для всіх християн Волинського краю». В 1903 році з дозволу Святого Синоду глава преподобномучениці була перенесена до Житомирського Спасо-Преображенського кафедрального собору[1].

У 1935 році собор закрили, мощі зникли. Але в 1941 році, під час окупації, коли собор був відкритий, глава святої повернулася. Після війни собор закривати не стали, але його нижній храм вилучили у громади; мощі, як і раніше, зникли. Однак існує переказ про їх повернення.

Навесні 1999 року на околиці Житомира, яка зветься Мальованка, на місці колишнього санаторію відкрився перший в історії міста жіночий монастир.

В одному зі старих корпусів улаштований храм прп. Сергія Радонезького. На території також побудована дзвіниця. У серпні 2002 року закладено собор на честь святої преподономучениці Анастасії Римської, покровительки Житомира, з нижнім боковим вівтарем преподобного Серафима Саровського.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Житомир мон Св Анастасии.jpg
Saint Anastasia monastery in Zhytomyr.jpg
ВП могила Рафаилы Чернецкой.jpg
Церква в ім'я Святої Анастасії Римської з нижнім боковим вівтарем в ім'я Серафима Саровського Келії монастиря Могила схимонахині Рафаїли (Чернецької)

Нині в монастирі близько 20 насельниць. Територія монастиря має приблизну площу два гектари. Монастирський храм облаштовано за принципом домової церкви: кілька приміщень об'єднали в один простір, арками виділили солею (зовнішній бік вівтаря), під золото покрили іконостас. Приваблює віруючих ікона Божої Матері «Усіх скорботних Радість». Є в храмі також і дерев'яний ковчег з мощами святих[2].

Всі богослужіння проходять в храмі преподобного Серафима Саровського. Настоятельниця — ігуменія Михаїла (Фурманець)[3]. 10 лютого 2011 року[4] монастирю був наданий статус ставропігійного.

Адреса монастиря: 10003, Україна, м. Житомир, вул. Соснова, 13-а

Святині[ред. | ред. код]

Анастасія Римська. Мініатюра з греко-грузинського рукопису XV століття

Ікона прпмчц. Анастасії Римської з часткою мощів, частинки св. угодників Божих; шанована могила схимонахині Рафаїли.

Молитва преподобномучениці Анастасії Римській[ред. | ред. код]

Дів похвало і мучениць славо, Анастасіє преподобна! До тебе розчулено сердець наших припадаємо і твого заступництва у Бога про нас молимо. Аще бо чистоті твоїй не поревновахом і безбоязненнаго сповідання твого не приобщихомся, паче же багатьма прегрешеньми і лютими паденьми і отступстви гнів Божий привлекохом, але не хощем в гріхах народила наших умрети і, на твоє мужеския подвиги взирающе, паки на подолання пристрастей наших ополчаємося. Се ж ведучого, яко крім благодатния допомоги ніщо благе сотворити возможем, тую нам від Господа податі тобі просимо. Ти бо, преподобномученице преславна, веліє до Владице відвагу здобувала єси, яко прославила Його в чистій душі твоєї і в телеси твоєму страдальчестем, зане вся зваблення і заборони мучителя презревши, викорінення ж зубів і нігтів істерзаніє, і сосцев, і рук, і ніг відсікання сладце претерпевши, дерзновенно волала єси: «Христос є багатство моє і похвала». Тим же від того багатства і нашої убогості духовна подай дарування і від безмірних гріхів живіт наш виконай, мир і безмятєжіє випроси нам, скрути і зневіри нас заступництвом твоїм захисти, один до одного нас в послуху і братолюбства настави і до Господа очі сердець наших завжди зводь, во еже повсякчас славити нам Отця, і Сина, і Святого Духа державу, і твоє тепле предстательство на віки віків. Амінь.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Костриця М. Ю., Кондратюк Р. Ю. Житомир: Підручна книга з краєзнавства. − 2-е вид., випр. й доп. — Житомир, 2007
  2. Строительство Анастасиевского монастыря
  3. ЖУРНАЛ № 36 засідання Священного Синоду УПЦ від 09.07.2009 року
  4. ЖУРНАЛ № 7 засідання Священного Синоду УПЦ від 10.02.2011 року

Посилання[ред. | ред. код]