П'єрр Ндає Муламба (фр. Pierre Ndaye Mulamba, 4 листопада 1948, Лулуаборг — 26 січня 2019, Йоганнесбург) — заїрський футболіст, що грав на позиції нападника. Переможець Кубка африканських чемпіонів. У складі збірної — володар Кубка африканських націй[1].
Муламба народився 4 листопада 1948 року в Лулуабурзі (нині Кананга), Бельгійське Конго. У 15 років він почав грати у футбол у клубі «Ренесанс дю Касаї». Паралельно з футболом під тиском свого батька Муламба проходив навчання, щоб стати вчителем.
У 1972 році він остаточно зробив вибір на користь футболу і перестає працювати за фахом в Лулуабурзі, приєднавшись до клубу «Бантус» з Мбужі-Майї.
У 1973 році Ндає перейшов до клубу «Віта Клуб» з Кіншаси, з яким виграв Африканський кубок чемпіонів[2]. У 1981 році П'єр Ндає Муламба завершив свою кар'єру, вдруге вийшовши зі своєю командою у фінал Африканського кубка чемпіонів, втім цього разу виграти трофей не вдалося.
У 1967 році футболіст був вперше викликаний в збірну Демократичної Республіки Конго і провів свій перший матч у її складі. У 1974 році Муламба грав за Заїр як в Кубку Африканських Націй в Єгипті[3], так і на чемпіонаті світу у ФРН. У Єгипті він забив дев'ять голів, встановивши новий рекорд турніру[4], завдяки чому Заїр завоював трофей. Футболіст вийшов на поле в обох фінальних матчах проти Замбії, відзначившись у кожному з них двома забитими м'ячами. Муламба був названий найкращим гравцем турніру і був нагороджений Орденом Леопарда президентом Мобуту Сесе Секо[2].
На чемпіонаті світу він взяв участь у матчах проти Шотландії (0:2)[5] і Югославії, в останньому з яких він був вилучений на 23 хвилині[6]. Заїр вже програвав 4:0 до того часу і, врешті-решт, програв 9:0[6]. Згодом Муламба пропустив останній матч проти Бразилії і був дискваліфікований на три гри, а Заїр покинув турнір на стадії групового етапу, так і не забивши жодного м'яча. Пізніше гравець заявляв, що причина невдалого виступу на турнірі криється або в протесті футболістів[7], або в зламі морального духу[2] після того, як команда не отримала обіцяні бонуси в розмірі 45 000 доларів.
У 1976 році він брав участь у Кубку африканських націй і забив гол у матчі проти Судану (1:1).
Загалом протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 20 матчів і забив 10 голів[8].
У 1994 році Муламба був удостоєний почестей на Кубку африканських націй 1994 року в Тунісі[2]. Після повернення в Заїр він був поранений в ногу грабіжниками, які помилково вирішили, що він є багатою людиною[7][2][4]. Протягом восьми місяців до повного одужання Муламбу безкоштовно лікував доктор Еммануель Пайє-Пайє[2]. Під час Першої конголезької війни старший син футболіста був убитий, а в 1996 році Ндає втік до ПАР як біженець, самотній і знедолений. Він відправився в Йоганнесбург, а потім в Кейптаун, де його прихистила сім'я з селища[7]. У 1998 році на Кубку африканських націй в Буркіна-Фасо відбулася хвилина мовчання після помилкового повідомлення про те, що Муламба помер в результаті аварії на алмазній шахті в Анголі[2]. До того часу Муламба був безробітним і сильно пив[2].
До 2010 року Муламба працював тренером місцевих аматорських команд і одружився з місцевою жінкою[7]. У 2008 році вийшов документальний фільм «Забуте золото», що розповідав про життя Муламби і його поїздці в ДР Конго[4][9]. Пізніше футболіст також зустрівся з Денні Джорданом, головою оргкомітету чемпіонату світу 2010 року[4].
Помер 26 січня 2019 року на 71-му році життя у місті Йоганнесбург[10][11][12].
- «Віта Клуб»: 1973, 1975, 1977, 1980
- «Віта Клуб»: 1973
- Заїр: 1974
ДР Конго.svg){kind=small}
Заїр
.svg){kind=small}
Володар Кубка африканських націй (1):
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
