Неаполь

Неаполь; Napoli
Країна	Італія
Регіон	Кампанія
Провінція	Неаполь
Код ISTAT	063049
Поштові індекси	80100
Телефонний код	081
Координати	40°50′00″ пн. ш. 14°15′00″ сх. д. / 40.83333° пн. ш. 14.25000° сх. д.Координати: 40°50′00″ пн. ш. 14°15′00″ сх. д. / 40.83333° пн. ш. 14.25000° сх. д.
Висота	17 м.н.р.м.
Площа	117,27 км²
Населення	959 052 - (31-12-2012)
Густота	8178,15 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер	Luigi de Magistris (30/05/2011)
Телефон	081 7951111
Ел. пошта	sindaco@comune.napoli.it
	Офіційна сторінка

Цей термін має також інші значення. Докладніше — у статті Неаполь (значення).

Неа́поль (італ. Napoli, неап: Nàpule, від грец. Νεάπολη < Νέα Πόλις — «нове місто», сиц. Nàpuli) — місто в Італії, центр регіону Кампанія. Неаполь розташований на відстані^[1] близько 190 км на південний схід від Рима.

Населення — 959 052 особи (2012)^[2]. Займає третє місце за кількістю жителів в Італії після Риму і Мілану. Щорічний фестиваль відбувається 19 вересня. Покровитель — San Gennaro.

Історія[ред. • ред. код]

Панорама Неаполя

Неаполь був заснований грецькими поселенцями (переселенцями з острова Родос) як колонія приблизно в VIII ст. до н. е. Перша назва — Парфеноб, на честь сирени Партенопи з грецької міфології, яка жила в цих місцях. Тут пропливав корабель Одіссея, який перехитрив сирен- Партенопа не пережила ганьби, і покінчила життя самогубством. На місці її могили і було засноване перше місто Партенопея. Власне Неаполь був заснований пізніше, приблизно у V ст. до н. е. поруч з Партенопеєю, яку після цього стали називати Палеполіс [старе місто].

Згодом він підпадає під володіння Римської імперії. У 476 році у фортеці Кастель дель Ово було ув'язнено останнього римського імператора Ромула Августула. В VI столітті Неаполь було завойовано Візантійською імперією, під час спроби Юстиніана І відновити колишню Римську імперію. В 1039 році Неаполь пограбували нормани. Згодом вони приєднали Неаполь до королівства Сицилія.

У 1224 році було засновано Неапольський університет — один із перших університетів Європи. У 1266-ому році Неаполь за правління Карла Анжуйського стає столицею Сицилійського королівства замість Палермо.

В XVII столітті Неаполь нараховував 300 тисяч жителів, і таким чином був другим в Європі містом за чисельністю мешканців після Парижа.

В 1860 році Неаполь разом з рештою Південної Італії було приєднано до єдиної Італійської держави. Це сталося внаслідок референдуму.

Демографія[ред. • ред. код]

Населення за роками (тис.):

Близько 4.5 млн чоловік живуть в приміській зоні Неаполя. Шаблон:UNESCO

Станом на 31 грудня 2010 року в муніципалітеті офіційно проживало 29 428 іноземців з 131 країни, серед них 5053 громадяни країн Євросоюзу та 6502 громадяни України^[3].

Клімат[ред. • ред. код]

У Неаполі типовий середземноморський клімат. Тут м'ягкі зими і теплі літа.

Napoli	Місяці												Пора				Рік
Napoli	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Зим	Вес	Літ	Осі	Рік
Темп. макс. (°C)	12	12	15	17	22	26	29	29	26	21	17	13	12.3	18	28	21.3	19.9
Темп. мін. (°C)	4	5	6	8	12	16	18	18	16	12	8	5	4.7	8.7	17.3	12	10.7
Темп. макс. іст. (°C)	20	22	27	27	32	37	38	40	37	36	27	22	22	32	40	37	40
Темп. мін. іст. (°C)	-4	-2	-2	0	0	8	10	10	7	2	-2	-3	-4	-2	8	-2	-4
Опади (мм)	90	80	70	70	50	30	20	30	70	130	120	110	280	190	80	320	870
Дні спеки (T_max ≥ 30 °C)	0	0	0	0	0	1	6	8	1	0	0	0	0	0	15	1	16
Морозні дні (T_min ≤ 0 °C)	3	2	1	0	0	0	0	0	0	0	0	2	7	1	0	0	8

Сусідні муніципалітети[ред. • ред. код]

Персоналії[ред. • ред. код]

Мікеланджело да Караваджо(1573–1610) — художник
Хосе де Рібера (1591–1652) — художник, іспанець за походженням
Джордано Лука (1634–1705) — талановитий представник неаполітанської школи живопису, художник доби бароко.
Массімо Станціоне (1585–1656) — художник, прихильник караваджизму.
Маттіа Преті (1613–1699) —художник, прихильник караваджизму.
Рекко Джузеппе (1634–1695) — художник, артор натюрмортів зречами, квітами, рибою
Колантоніо (працював у 1440—1470) — художник

Джованні Баттіста(Баттістелло)) Караччоло (бл. 1575–1637) — художник
Андреа Ваккаро (бл.1598 — 1670) — художник
Доменіко Бранді (1683–1736) — художник
Артемізія Джентілєскі (1598–1653) — жінка-художник, послідовниця караваджизму
Доменіко Гарджуло (1612 — бл.1670) — художник
Сальватор Роза (1615–1673) — художник
Джованні Баттіста Руопполо (1629–1693) — художник, майстер натюрмортів
Монсу Дезідеріо (? — бл. 1650) — художник
Франческо Солімена (1657–1747) — художник, представник стилю бароко
Бартоломео Скедоне (бл. 1573–1615) — художник
Луїджі Ванвітеллі (1700–1773) — архітектор, автор проекту і будівництва палацу в Казерті, передмісті Неаполя
Енріко Карузо (1873–1921)) — оперний співак
Гвідо Колона ді Паліано (1908–1982) — італійський політик

Галерея зображень[ред. • ред. код]

Королівський палац, Неаполь

Vista del Golfo di Napoli da via Pacuvio 33, 2008
Isole del Golfo viste dallo specchio d'acqua di fronte Napoli
Golfo di Napoli da via Orazio, luglio 2008
Везувій від вулиці Караччоло da via Caracciolo
Панорама Неаполя
Napoli e il Vesuvio (panorama)
Napoli vista da San Martino
Collina di Posillipo vista da Mergellina, luglio 2008

Королівський палац, брама з бронзовими конями
скульпор Клодт. Групи «Приборкання коня» ( дарунок королю Неаполя від царя Миколи І
Скульптурні групи «Приборкання коня»
Театр Сан Карло, головний фасад Image:Capodimonte.JPG| Capodimonte
Брама Капуана (Porta Capuana), бл. 1865 р.
Palazzo reale e la marina di Napoli, ca. 1865
Riviera di Chiaia ca. 1865