Неаполь
Неаполь Napoli | |||
---|---|---|---|
Муніципалітет | |||
| |||
![]() | |||
Країна |
![]() | ||
Регіон |
![]() | ||
Провінція |
![]() | ||
Код ISTAT | 063049 | ||
Поштові індекси | 80100 | ||
Телефонний код | 081 | ||
Координати | 40°50′00″ пн. ш. 14°15′00″ сх. д. / 40.83333° пн. ш. 14.25000° сх. д.Координати: 40°50′00″ пн. ш. 14°15′00″ сх. д. / 40.83333° пн. ш. 14.25000° сх. д. | ||
Висота | 17 м.н.р.м. | ||
Площа | 117,27 км² | ||
Населення | 978 399 (31-12-2014) | ||
Густота | 8343,13 ос./км² | ||
Розміщення | |||
Мапа | |||
![]() | |||
Влада | |||
Мер | Luigi de Magistris (01-06-2011) | ||
Офіційна сторінка |
Неаполь | |
---|---|
Historic Centre of Naples [1] | |
Світова спадщина | |
Неаполь | |
40°50′ пн. ш. 14°15′ сх. д. / 40.833° пн. ш. 14.250° сх. д. | |
Країна | Італія |
Тип | культ. |
Критерії | ii, iv |
Об'єкт № | 726 |
Зареєстровано: | 1995 (19 сесія) |
| |
![]() | |
![]() |
Неа́поль (італ. Napoli, неап: Nàpule, від грец. Νεάπολη < Νέα Πόλις — «нове місто», сиц. Nàpuli) — місто в Італії, центр регіону Кампанія. Неаполь розташований на відстані[2] близько 190 км на південний схід від Рима.
Населення — 978 399 осіб (2014)[3]. Займає третє місце за кількістю жителів в Італії після Рима і Мілана. Щорічний фестиваль відбувається 19 вересня. Покровитель — Святий Януарій.
Місто розташоване між двома районами вулканічної активності: гора Везувій на сході і Флегрейські Поля на північному заході. Останнє виверження Везувію сталося 1944 року. 1980 року землетрус пошкодив Неаполь і його передмістя, і з того часу місто Поццуолі страждає від брадізму (явища, пов'язаного з опусканням або підйомом землі).
Історія[ред. | ред. код]
Неаполь був заснований грецькими поселенцями (переселенцями з острова Родос) як колонія приблизно в VIII ст. до н. е. Перша назва — Парфеноб, на честь сирени Партенопи з грецької міфології, яка жила в цих місцях. Тут пропливав корабель Одіссея, який перехитрив сирен- Партенопа не пережила ганьби, і покінчила життя самогубством. На місці її могили і було засноване перше місто Партенопея. Власне Неаполь був заснований пізніше, приблизно у V ст. до н. е. поруч з Партенопеєю, яку після цього стали називати Палеполіс [старе місто].
Згодом він підпадає під володіння Римської імперії. В 476 році у фортеці Кастель-дель-Ово було ув'язнено останнього римського імператора Ромула Августула. В VI столітті Неаполь було завойовано Візантійською імперією, під час спроби Юстиніана І відновити колишню Римську імперію. В 1039 році Неаполь пограбували нормани. Згодом вони приєднали Неаполь до королівства Сицилія.
В 1224 році було засновано Неапольський університет — один із перших університетів Європи. В 1266 році Неаполь за правління Карла Анжуйського стає столицею Сицилійського королівства замість Палермо.
В XVII столітті Неаполь нараховував 300 тисяч жителів, і таким чином був другим в Європі містом за чисельністю мешканців після Парижа.
В 1860 році Неаполь разом з рештою Південної Італії було приєднано до єдиної Італійської держави. Це сталося внаслідок референдуму.
Демографія[ред. | ред. код]
Населення за роками[4]:

Близько 4.5 млн чоловік живуть в приміській зоні Неаполя.
Шаблон:UNESCO
Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживали 52 452 іноземці з 142 країн, серед них 5446 громадян країн Євросоюзу та 8321 громадянин України.[5]
Клімат[ред. | ред. код]
У Неаполі типовий середземноморський клімат. Тут м'які зими й теплі літа.
Клімат Неаполі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 13,0 | 13,5 | 15,7 | 18,1 | 23,0 | 26,7 | 29,9 | 30,3 | 26,9 | 22,1 | 17,1 | 14,1 | 20,8 |
Середня температура, °C | 8,7 | 8,8 | 11,1 | 13,2 | 17,8 | 21,4 | 24,3 | 24,7 | 21,4 | 17,1 | 12,4 | 9,8 | 15,9 |
Середній мінімум, °C | 4,4 | 4,5 | 6,3 | 8,4 | 12,6 | 16,2 | 18,8 | 19,1 | 16,0 | 12,1 | 7,8 | 5,6 | 11,0 |
Норма опадів, мм | 104.4 | 97.9 | 85.7 | 75.5 | 49.6 | 34.1 | 24.3 | 41.6 | 80.3 | 129.7 | 162.1 | 121.4 | 1006.6 |
Кількість сонячних годин | 114,7 | 127,6 | 158,1 | 189,0 | 244,9 | 279,0 | 313,1 | 294,5 | 234,0 | 189,1 | 126,0 | 105,4 | 2375,4 |
Кількість днів з опадами | 9,9 | 9,8 | 9,5 | 8,8 | 5,7 | 4,0 | 2,3 | 3,8 | 5,8 | 8,1 | 10,8 | 10,7 | 89,2
|
Транспорт[ред. | ред. код]
Неаполь обслуговують автомагістралі: Автострада А1, найдовша автомагістраль Італії, сполучає Неаполь з Міланом.[6] А3[en] прямує на південь від Неаполя до Салерно, де починається А2[en] до Реджо-Калабрія, тоді як А16[en] прямує на схід до Каноси.[7]
Приміські залізничні послуги надають Trenitalia, Circumvesuviana, Ferrovia Cumana та Metronapoli.
Головний залізничний вокзал міста - Неаполь-Центральний[en], розташований на площі Гарібальді; інші значні станції — Неаполь-Флегрейські Поля [en][8] та Неаполь-Мерджелліна[en]. Починаючи з 2007 року поїзди, що курсують зі швидкістю майже 300 км/год, сполучають Неаполь з Римом із часом подорожі менше години[9], прямі високошвидкісні потяги також курсують до Флоренції, Мілана та Туріна. Прямий спальний "човниковий поїзд" курсує щоночі до міст на Сицилії.
Вулиці Неаполя, занадто вузькі, тому місцеві мешканці зазвичай використовує компактні хетчбеки та скутери[10].
Міжнародний аеропорт Неаполя розташований у передмісті Сан-П'єтро-а-Пат'єрно. Це найбільший аеропорт півдня Італії, щодня примає або відправляє близько 250 національних та міжнародних рейсів.[11]
Міський громадський транспорт[ред. | ред. код]
Неаполь має розгалужену мережу громадського транспорту, включаючи трамваї[en], автобуси та тролейбуси[12], більшість з яких експлуатується муніципальною компанією Azienda Napoletana Mobilità[en] (ANM).
Крім того, у місті функціонує метрополітен.[12]
У місті також є чотири фунікулери (керовані ANM): Центральний[en], К'яя[en], Монтезанто[en] та Мерджелліна[en][13], три громадські ліфти: на мосту К'яя[it], через Актон[it], біля площі Саніта[it] та Вентальері[it][14] та два громадських ескалатори.[15]
Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]
- Арцано
- Казандрино
- Казаваторе
- Казорія
- Черкола
- Марано-ді-Наполі
- Меліто-ді-Наполі
- Муньяно-ді-Наполі
- Портічі
- Поццуолі
- Куаліано
- Куарто
- Сан-Джорджо-а-Кремано
- Сан-Себастіано-аль-Везувіо
- Волла
Спорт[ред. | ред. код]
Футбол — найпопулярніший вид спорту в Неаполі. Цей вид спорту, який зародився в Англії та був принесений в Італію на початку XX століття, глибоко укорінився в місцевій культурі: він популярний серед всіх верств суспільства. Найвідоміший футбольний клуб міста — «Наполі», який проводить домашні матчі на стадіоні Сан-Паоло. Команда грає у вищій італійській лізі («Серія А»), двічі ставала чемпіоном Італії (1987, 1990), п'ять разів ставала володарем Кубка Італії (1962, 1976, 1987, 2012, 2014) і двічі — Суперкубка Італії (1990, 2014). 1989 року команда «Наполі» завоювала Кубок УЄФА[16].
Інші популярні місцеві види спорту: водне поло, перегони, вітрильний спорт, фехтування, бокс, таеквондо та бойові мистецтва. Національна академія та школа фехтування в Неаполі (Accademia Nazionale di Scherma) — єдине місце в Італії, де можна отримати титули «Майстер меча» і «Майстер кендо»[17]
Персоналії[ред. | ред. код]
- Мікеланджело да Караваджо (1573—1610) — художник
- Хосе де Рібера (1591—1652) — художник, іспанець за походженням
- Джордано Лука (1634—1705) — талановитий представник неаполітанської школи живопису, художник доби бароко.
- Массімо Станціоне (1585—1656) — художник, прихильник караваджизму.
- Маттіа Преті (1613—1699) —художник, прихильник караваджизму.
- Доменіко Скарлатті (1685—1757) — італійський композитор й клавесиніст епохи бароко
- Рекко Джузеппе (1634—1695) — художник, автор натюрмортів з речами, квітами, рибою
- Колантоніо (працював у 1440—1470) — художник
- Джованні Баттіста Караччоло (бл. 1575—1637) — художник
- Андреа Ваккаро (бл.1598 — 1670) — художник
- Доменіко Бранді (1683—1736) — художник
- Артемізія Джентілескі (1598—1653) — жінка-художник, послідовниця караваджизму
- Доменіко Гарджуло (1612 — бл.1670) — художник
- Сальватор Роза (1615—1673) — художник
- Джованні Баттіста Руопполо (1629—1693) — художник, майстер натюрмортів
- Монсу Дезідеріо (? — бл. 1650) — художник
- Франческо Солімена (1657—1747) — художник, представник стилю бароко
- Бартоломео Скедоне (бл. 1573—1615) — художник
- Луїджі Ванвітеллі (1700—1773) — архітектор, автор проекту і будівництва палацу в Казерті, передмісті Неаполя
- Енріко Карузо (1873—1921)) — оперний співак
- Гвідо Колона ді Паліано (1908—1982) — італійський політик
- Марія Адеодата Пізані - свята
Галерея зображень[ред. | ред. код]
Брама Капуана (Porta Capuana), бл. 1865 р.
Див. також[ред. | ред. код]
- Список муніципалітетів метрополійного міста Неаполь
- Національний археологічний музей (Неаполь)
- 1876 Наполітанія — астероїд, названий на честь міста
- Собача печера
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ * Назва в офіційному англомовному списку
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
- ↑ Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Процитовано 12 серпня 2016.
- ↑ Driving around Italy. OneStopItaly.com. 26 June 2007. Архів оригіналу за 7 September 2008.
- ↑ A3. AISCAT.it. 26 June 2007. Архів оригіналу за 27 March 2008.
- ↑ The Naples Train Station-Napoli Centrale. RailEurope.com. 26 June 2007. Архів оригіналу за 19 February 2008.
- ↑ High Speed Rail Operations, Italy. Railway-Technology.com. 26 June 2007. Архів оригіналу за 13 June 2008.
- ↑ Naples – City Insider. Marriott.co.uk. 26 June 2007. Архів оригіналу за 21 July 2011. Процитовано 9 March 2008.
- ↑ Naples International Airport (PDF). Gesac.it. 26 June 2007. Архів оригіналу за 8 April 2008.
- ↑ а б Naples Italy Transportation Options. GoEurope.com. 26 June 2007. Архів оригіналу за 26 April 2008.
- ↑ Funicolari. A.N.M. S.p.A.
- ↑ Ascensori pubblici. A.N.M. S.p.A.
- ↑ Scale mobili intermodali. A.N.M. S.p.A.
- ↑ The palmares of Società Sportiva Calcio Napoli S.p.A. / SSC Napoli
- ↑ Accademia Nazionale di Scherma
Посилання[ред. | ред. код]
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2015) |