Небесні ластівки
Небесні ластівки | |
|---|---|
| рос. Небесные ласточки | |
 | |
| Жанр | музична комедія |
| Режисер | Леонід Квініхідзе |
| Сценарист | Леонід Квініхідзе |
| На основі | Мадемуазель Нітуш (оперета) |
| У головних ролях |
Ія Нінідзе Андрій Миронов Ірина Губанова Людмила Гурченко Сергій Захаров Олександр Ширвіндт |
| Оператор | Микола Жилін |
| Композитор | Віктор Лебедєв |
| Художник | Борис Биков |
| Кінокомпанія | «Ленфільм» |
| Тривалість | 126 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1976 |
| IMDb | ID 0174972 |
«Небесні ластівки» (рос. «Небесные ласточки») — радянський двосерійний музичний комедійний телефільм 1976 року, поставлений на кіностудії «Ленфільм» режисером Леонідом Квініхідзе на основі оперети «Мадемуазель Нітуш» написаної французьким композитором Флорімоном Ерве на лібрето Анрі Мейака і Альберта Мійо[fr] і
Сюжет[ред. | ред. код]
Перша серія. «Пансіон»[ред. | ред. код]
У невеликому містечку є театр вар'єте і розквартирований полк військових. Неподалік знаходиться монастир з пансіоном «Небесні ластівки», де під строгим оком черниць навчаються хороших манер і етикету дівчата з благородних сімей.
Деніза де Флорін — одна з кращих вихованок монастиря, на думку педагогів і самої ігумені, старанна і скромна дівчина. Але насправді вона — пустунка, яка мріє не про шлюб і «виконання сімейного обов'язку», а про сценічну кар'єру.
Спів у пансіоні викладає скромно одягнений і побожний мсьє Селестен. Ніхто з черниць не знає, що він же, під псевдонімом Флорідора, пише музику для театральних вистав з легковажними і аж ніяк не богословськими сюжетами. Тільки кілька старших вихованок, у тому числі Деніза, знають таємницю Селестена-Флорідора.
В один прекрасний день Деніза дізнається про рішення своїх батьків забрати її з пансіону і видати заміж за незнайомого їй молодого офіцера. Відвезти дівчину в місто і відправити на поїзді в Париж доручають мсьє Селестену.
Друга серія. «Вар'єте»[ред. | ред. код]
Залишивши Деніз у готелі, маестро йде вирішувати свої театральні справи — ввечері очікується прем'єра вистави з його музикою. Засмучена несподіваними змінами у власному житті, які не збігаються з її мріями, дівчина не може всидіти в готельному номері і наважується наодинці відвідати театр — усі ролі, всі музичні партії в сьогоднішній виставі вона знає напам'ять.
У театрі тим часом назріває грандіозний скандал — виконавиця головної ролі Коріна, яка раніше прихильно приймала знаки уваги Селестена і відкидала по-офіцерськи прямолінійні залицяння майора Альфреда Шато-Жебюса, почувши в антракті від подружки-пліткарки, що маестро бачили в готелі з молодою особою, шаленіє, демонстративно свариться з директором і йде з майором, заявивши, що не гратиме «в цій бездарній п'єсці». Вистава опиняється на межі зриву, але становище рятує Деніза, що з'явилася в театрі (вона представилася як «мадемуазель Нітуш»), яку проводить за лаштунки лейтенант Фернан Шамплатре. Директор, не бачачи іншого виходу, випускає її на сцену в другій дії, дівчина рятує виставу, більш того, публіка приймає її з величезним ентузіазмом.
Не сівши внаслідок усіх подій попереднього вечора в поїзд до Парижа, Селестен і Деніза повертаються в пансіон. Туди ж незабаром приїжджає лейтенант Шамплатре. Виявляється, лейтенант, який теж мав виїхати до Парижа, щоб з волі батьків одружитися з невідомою йому Денізою де Флорін, вихованицею «Пансіону ластівок», вчора в театрі з першого погляду закохався в мадемуазель Нітуш, і тепер бажає оголосити, що не може одружитися з Денізою. Деніза просить у настоятельки можливості поговорити зі своїм нареченим, щоб «наставити його на шлях істинний», і в розмові наодинці відкривається йому.
У ролях[ред. | ред. код]
- Ія Нінідзе — Деніза де Флорін, вона ж мадемуазель Нітуш (озвучила роль і співає — Олена Дріацька)
- Андрій Миронов — Селестен, він же Флорідор
- Ірина Губанова — Кароліна, настоятелька пансіону шляхетних дівчат «Небесні ластівки»
- Людмила Гурченко — Коріна, вона ж Коко, прима
- Сергій Захаров — Фернан Шамплатре, лейтенант (роль озвучив — Олег Басілашвілі)
- Олександр Ширвіндт — Альфред Шато-Жебюс, майор, брат настоятельки Кароліни
- Ера Зіганшина — Урсула
- Гелена Івлієва — Генрієтта
- Борис Льоскін — Густав Крісто, капітан
- Євген Шпитько — Мішель Гутьє, капітан
- Ілля Рахлін — директор театру-вар'єте (роль озвучив — Володимир Татосов)
- Нонна Дзнеладзе — дружина директора театру
- Антоніна Аксьонова — Сільвія, актриса вар'єте, подруга Коко
- Людмила Давидова — Лідія
- Ансамбль балету Ленінградського Державного академічного театру опери і балету ім. С. М. Кірова
- Ансамбль балету Ленінградського Державного театру музичної комедії
- Ленінградський Державний Мюзик-хол
- Художній керівник — Ілля Рахлін
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію і режисер-постановник — Леонід Квініхідзе
- Головний оператор — Микола Жилін
- Головний художник — Борис Биков
- Музика — Віктор Лебедєв
- Хореографія — Святослав Кузнєцов
- Вірші — Володимира Уфлянда
- Вокальні партії: Олена Дріацька, Ольга Вардашева, Людмила Невзгляд
- Естрадно-симфонічний оркестр Ленінградського Комітету з телебачення і радіомовлення
- диригент — Анатолій Кальварський, Лео Корхін
- Ленінградський вокальний ансамбль, керівник — Валентин Акульшин
- Директор картини — Георгій Гуров
Посилання[ред. | ред. код]
- Небесні ластівки на сайті IMDb (англ.)
|
