Небесні стовбури

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Небесні стовбури (кит. 天干 tiāngān) — циклічні знаки десятеричного циклу, які використовуються в Китаї та інших країнах Південно-Східної Азії для календарних позначень, а також в якості понятійних операторів в сімействі наук класичної китайської метафізики. За характером використання іноді відповідає римським цифрам або будь-який інший системі числення на письмі (а. б. в., 1) 2) 3) і т. ін.).

Розташовані в наступному порядку: 甲, 乙, 丙, 丁, 戊, 己, 庚, 辛, 壬, 癸. Використовуються у поєднанні зі знаками дванадцяткового циклу. Походження системи до кінця не з'ясовано. Найчастіше спільне використання двох циклів обчислення пояснюється як символ взаємодії інь і ян, Неба і Землі. Іншим порівнянням подібного роду регулярно виступає переплетення вертикальних і горизонтальних ниток у тканині.

Таблиця відповідностей циклічних знаків іншим категоріям китайської філософії:

Знак Піньінь Транскрипція П'ять стихій П'ять напрямів Інь і Ян
1 jiǎ Цзя 木 Дерево 東 Схід 陽 Ян
2 І 陰 Інь
3 bǐng Бін 火 Вогонь 南 Південь 陽 Ян
4 dīng Дін 陰 Інь
5 У 土 Земля 中 Центр 陽 Ян
6 Цзі 陰 Інь
7 gēng Ген 金 Метал 西 Захід 陽 Ян
8 xīn Сінь 陰 Інь
9 rén Жень 水 Вода 北 Північ 陽 Ян
10 guǐ Гуй 陰 Інь

Див. також[ред. | ред. код]