Небка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Небка
Санахт
ReliefFragmentOfPharaohSanakht-BritishMuseum-August21-08.jpg
Давньоєгипетський фараон
Панування бл. 2648—2630 до н. е., 
III династія
Попередник Са
Наступник Джосер

Небка, Санахт — давньоєгипетський фараон з III династії.

Ім'я[ред.ред. код]

Печатка з іменами Санахт і Небка

Санахт згадується на пам'ятниках під горовим іменем. Інші його імена невідомі, хоча існує фрагмент печатки з мастаби К2 у Бет-Халлафі, на якому зображено серех фараона перед нижньою частиною картушу. Оскільки знак у картуші нагадує архаїчний знак — Ка (К3), відновлено його ім'я як Небка.

Хоча Абідоський і Туринський списки фараонів записують Небку на початок III династії, між Хасехемуї та Джосером, чтце суперечить археологічним доказам.

Правління[ред.ред. код]

Зібрання печаток з мастаби у Бет-Халлаф припускає, що Санахт ішов за Джосером, однак схоже, що безпосереднім наступником Джосера став Сехемхет, будівничий другої ступінчастої піраміди в Саккарі. Таким чином виходить, що Санахт є другим наступником Нечеріхета. У Туринському папірусі наступником Сехемхета названий Худжефа. Якщо враховувати епіграфіку печаток — написів із Бет-Халлафа, Небка був безпосереднім попередником фараона Хуні.

Печатки-написи з іменем царя були знайдені у ранньодинастичній будівлі на острові Елефантина.

Небка здобув перемогу в районі мідних копалень на Синайському півострові над бедуїнами, про що свідчать його написи та зображення в районі сучасного Ваді-Магкара, де фараон зображений у звичайній сцені тріумфу. Цар у короні Нижнього Єгипту завдає удару полоненому ворогу, фігура якого не збереглась, із написом, що означає найдавнішу назву Ваді-Магкара. Далі знову зображений цар з короною Верхнього Єгипту на голові. Перед ним штандарт бога Упуаута й напис — «Стоянка царя у божественній залі соколиного божества в Нехені».

Неподалік від Абідоса є велика мастаба з цегли-сирцю з домішками вапняку, в якій було виявлено ім'я Санахта й рештки, що можна вважати рештками фараона. Манефон повідомляє, що той правитель (названий у нього Месокрісом) був дуже високим.

Джерела[ред.ред. код]

  • Seidlmayer, S.J. ——(1996a) ‘Die staatliche Anlage der 3. Dyn. in der Nordweststadt von Elephantine. Archäologische und historische Probleme’, in M.Bietak (ed.) Haus und Palast im alten Ägypten/House and Palace in Ancient Egypt, 195–214. Vienna: Verlag der Osterreichischen Akademie der Wissenschaften. Denkschriften der Gesamtakademie. Untersuchungen der Zweigstelle Kairo des Osterreichischen Archäologischen Institutes, Band XIV
  • Toby Wolkinson — Early Dynastic Egypt (1999), Routledge
  • Kahl. Jochem Die Inschriften der 3. Dynastie: eine Bestandsaufnahme I — Wiesbaden: Harrassowitz, 1995
  • Jürgen von Beckerath: Chronologie des pharaonischen Ägypten. Zabern Verlag Mainz 1997, S. 26, 39, 161–163, 172, 174–175, 177–178, 187, ISBN 3-8053-2310-7
  • Wolfgang Helck: Untersuchungen zur Thinitenzeit (Ägyptologische Abhandlungen, Band 45), Otto Harrassowitz Verlag, Wiesbaden 1987, S. 107f., 252, ISBN 3-447-02677-4
  • Rainer Stadelmann: Die ägyptischen Pyramiden, Zabern Verlag, S. 35f. Mainz 1991, ISBN 3-8053-1142-7
  • Nabil Swelim: Some Problems on the History of the Third Dynastiy 1983
  • Miroslav Verner: Die Pyramiden, Rowohlt Verlag, 1999, S. 44, ISBN 3-499-60890-1
  • Dietrich Wildung: Die Rolle ägyptischer Könige im Bewußtsein ihrer Nachwelt. Teil I. Posthume Quellen über die Könige der ersten vier Dynastien. Münchener Ägyptologische *Studien, Bd. 17, Deutscher Kunstverlag, München/Berlin, 1969, S. 54-57