Небієрідзе Борис Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Борис Небієрідзе
ბორის ნებიერიძე
Nebiyeridze.jpg
Б.К. Небієрідзе
Дата народження 16 липня 1942(1942-07-16)
Місце народження Flag of Georgian SSR.svg Тбілісі, ГРСР
Дата смерті 4 лютого 2008(2008-02-04) (65 років)
Місце смерті Україна Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Роки активності 19742006
IMDb ID 0623881

Борис Костянтинович Небієрідзе (груз. ბორის ნებიერიძე, нар. 16 липня 1942 р., Тбілісі — пом. 4 лютого 2008 р., Київ) — радянський і український кінорежисер, сценарист і актор грузинського походження.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Борис Костянтинович Небієрідзе народився 16 липня 1942 року в Тбілісі.

У 1967 році закінчив Тбіліський політехнічний інститут, у 1974 році — факультет режисури Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Родіона Єфименка).

Працював асистентом звукорежисера і звукорежисером студії «Укрхроніка». З 1974 року — режисер кіностудії «Укртелефільм». З 1995 по 2003 був режисером відомого українського серіалу «Роксолана».

З 2004 року Борис Небієрідзе знімав серіали для російського телебачення на студії Романа Балаяна «Ілюзіон-фільм».

Помер 4 лютого 2008 року внаслідок затяжної хвороби у Києві.[1] Похований на Байковому кладовищі 6 лютого.

Фільмографія[ред.ред. код]

Сценарист[ред.ред. код]

  • 1982 — Фауст (фільм-опера) — у співавт.
  • 1991 — Вбивство в Саншайн-Менор
  • 1994 — Людина з команди «Альфа»
  • 1999 — Сьома каблучка чаклунки

Актор[ред.ред. код]

  • 1985 — Груз без маркировки (Вантаж без маркування)
  • 1992 — Серця трьох
Під час кінозйомок телесеріалу «Роксолана».

Режисер[ред.ред. код]

Режисер музичних кліпів[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Помер режисер Борис Небієрідзе. Newsru.ua. 5 лютого 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2013. 
  2. / О. В. Безручко. Кінопедагогічна діяльність відомого українського кінорежисера Р.Р. Єфименка // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури. - 2013. - Вип. 30. - С. 329-336

Посилання[ред.ред. код]