Невали-Чорі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 37°31′06″ пн. ш. 38°36′20″ сх. д. / 37.51833° пн. ш. 38.60556° сх. д. / 37.51833; 38.60556

Фрагмент неолітичного мистецтва з Невалі-Чорі із зображенням сценки полювання

Невали-Чорі (поширені також написання Невалі-Корі, Невалі-Чорі, тур. Nevalı Çori) — ранньонеолітичне поселення у Північній Месопотамії (зараз — південно-східна Туреччина). Розташоване на річці Євфрат біля підніжжя гір Тавру. Містить стародавні храми і монументальну скульптуру. Дослідження поряд з храмовим комплексом Гебеклі-Тепе істотно змінили сучасні уявлення про ранній неоліт Близького Сходу.

Археологія[ред. | ред. код]

Дослідження проводилися в 1993 році у зв'язку із запланованим створенням водосховища.

Датування[ред. | ред. код]

Судячи по характерних кременевих наконечниках стріл, поселення відноситься до культури PPNB. Тип будівель також характерний для PPNB: прямокутні споруди з системою каналів під будівлями, аналогічні знайденим раніше в Чайоню. За даними радіовуглецевого аналізу, друга половина ІХ тисячоліття до н. е., що також відповідає спорудам в Чайоню та іншим поселеннях культури PPNB. Найдавніший шар відносять до Х тисячоліття до н. е., що відповідає самому раннього періоду PPNB.

Будинки[ред. | ред. код]

Поселення складається з п'яти рівнів. У них було знайдено рештки 23 довгих прямокутних споруд з двох-трьох паралельних ліній кімнат. До них приєднуються структури, утворені проекціями стін, які вважають житловими приміщеннями. Глибокий багатошаровий фундамент складний з великих обтесаних каменів, щілини між якими заповнені дрібнішим камінням. Через кожні 1-1,5 м в фундаменті прокладено канали, що проходять під прямим кутом до головної осі будівлі, перекриті зверху плоскими каменями, але відкриті з боків. Їх призначення невідоме, це могла бути дренажна система або повітроводи для охолодження і аерації будинків.

У північно-західній частині поселення розташований культовий комплекс, в якому розрізняють три послідовних археологічних шари. Два верхніх мають цементну підлогу, яка в найдавнішому шарі не збереглася. Аналогічне покриття підлоги відомо в Гебеклі-Тепе і Чайоню. У стіни вмонтовано колони, схожі на такі ж в Гебеклі-Тепе, і дві окремо стоячі колони 3 м заввишки розташовані в центрі храму. Стелі імовірно були легкими і плоскими.

Скульптура[ред. | ред. код]

У приміщеннях знайдено численні скульптури з вапняку, включаючи людські голови з пучком волосся. Крім них є зображення птахів, на деяких колонах вирізаний рельєф, в якому помітні людські руки. Подібні зображення зустрічаються в Гебеклі-Тепе.

Крім кам'яних скульптур знайдено кілька сотень фігурок людей близько 5 см у висоту з обпаленої глини, що вказує на використання кераміки в сакральних цілях ще до появи глиняного посуду.

Поховання[ред. | ред. код]

Деякі будівлі містять рештки людських черепів і неповних скелетів.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Badisches Landesmuseum Karlsruhe (ed.): Die ältesten Monumente der Menschheit. Vor 12.000 Jahren in Anatolien, Begleitbuch zur Ausstellung im Badischen Landesmuseum vom 20. Januar bis zum 17. Juni 2007. Theiss, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8062-2072-8.
  • MediaCultura (Hrsg.): Die ältesten Monumente der Menschheit. Vor 12.000 Jahren in Anatolien. DVD-ROM. Theiss, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8062-2090-2.
  • Hauptmann, H. Nevalı Çori: Architektur. (1988) Anatolica 15, 99-110.
  • Hauptmann, H. Nevalı Çori: Eine Siedlung des akeramischen Neolithikums am mittleren Euphrat (1991/92) Nürnberger Blätter 8/9, 15-33.
  • Hauptmann, H., Ein Kultgebäude in Nevalı Çori, in: M. Frangipane u.a. (Hrsg.), Between the Rivers and over the Mountains, Archaeologica Anatolica et Mesopotamica Alba Palmieri dedicata (Rome 1993), 37-69.
  • H. Hauptmann, Frühneolithische Steingebäude in Südwestasien. In: Karl W. Beinhauer et al., Studien zur Megalithik: Forschungsstand und ethnoarchäologische Perspektiven / The megalithic phenomenon: recent research and ethnoarchaeological approaches (Mannheim: Beier & Beran, 1999). Beiträge zur Ur- und Frühgeschichte Mitteleuropas 21.
  • M. Morsch, Magic figurines? A view from Nevalı Çori, in: H.G.K. Gebel, Bo Dahl Hermansen and Charlott Hoffmann Jensen. (Hrsg.) Magic Practices and Ritual in the Near Eastern Neolithic. (Berlin: ex oriente, 2002) SENEPSE 8.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]