Неверський собор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неверський собор
Cathédrale Saint-Cyr-et-Sainte-Julitte de Nevers
Nevers Cathedrale.jpg
Загальний вигляд собору
46°59′14″ пн. ш. 3°09′26″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 3.15722° сх. д. / 46.98722; 3.15722Координати: 46°59′14″ пн. ш. 3°09′26″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 3.15722° сх. д. / 46.98722; 3.15722
Тип споруди католицький собор[d][1][2] і мала базиліка (1868)
Розташування Франція ФранціяНевер
Поч. будівництва X століття
Кін. будівництва XVI століття
Стиль романська архітектура, готика
Належність Римо-католицька церква
Стан пам'ятка історії класифікована[d][1]
Адреса rue Abbé-Boutillier, rue de la Cathédrale і rue de la Basilique
Єпархія Roman Catholic Diocese of Nevers[d]
Неверський собор. Карта розташування: Франція
Неверський собор
Неверський собор (Франція)
Неверський собор у Вікісховищі?
Nevers-cathedrale-fused-b.jpg

Собор Сен-Сір-е-Сент-Жулітт (Собор Святих Кірика та Юлітти, фр. Cathédrale Saint-Cyr-et-Sainte-Julitte de Nevers) — кафедральний собор в Невері (департамент Ньєвр). Широко відомий також як Собор Сен-Сір, є однією з визначних пам'яток міста та центром Неверської єпархії. Знаходиться на найвищому місці старої забудови Невера.

Історія[ред. | ред. код]

Залишки меровінзького баптистерію під собором

Перша християнська культова споруда на місці теперішнього собору була збудована в V столітті, коли Невер став центром єпископства. Одним з найвизначніших єпископів раннього середньовіччя в Невері був Деодатус, що проживав тут у середині VII століття. Навколо осідку єпископа в Середні віки було споруджено багато монастирів та церков, які в наступних століттях стали окремими парохіями. До них належала й надзвичайно цікава з погляду історії архітектури церква Сент-Етьєн, яка до сьогодні є видатним зразком ранньої романської архітектури. Найдавнішими частинами собору є залишки восьмикутного баптистерію меровінзького часу, а також елементи ранньороманської споруди, що після Другої світової війни опинилися замурованими під собором.

Спорудження собору почалося з тринефної каролінгської крипти, яка в X столітті знаходилася на поверхні. Зараз крипта знаходиться під західними хорами, будівництво яких почалося 1031 року.

Двічі в історії був серйозно пошкоджений та заново відбудований, тому собор фактично є поєднанням двох будівель та своєрідним зразком змішання архітектурних стилів. Хори, апсида та почасти трансепт в західній частині собору походять від старої церкви та витримані в романському стилі, пізніші східні апсида та трансепт, а також неф — в готичному. Південна частина будівлі відноситься до XVI століттю, вежі собору були побудовані в XVI столітті в стилі пізньої готики.

На початку XIII століття основне приміщення собору, виконане в романському стилі, було знищене пожежею[3]. У першій половині XIII століття, за часів єпископа Гійома I Сен-Лазарського (1204–1221), собор було відновлено, але вже в готичному стилі. 1308 року собор зазнав ще однієї нищівної пожежі, але невдовзі знову був відбудований. Реконструкція бокової капели в стилі полум'янистої готики датується XV–XVI століттям.

На склепінні собору 1879 року було виявлено фреску XII століття, на якій зображений Христос, відреставровану лише 1990 року.

1904 року було проведено розкопки біля собору, в ході яких було виявлено залишки фундаменту галло-римського храму Януса.

1990 року деякі вітражі, замість втрачених, у дуже яскравій манері виконав німецький художник Маркус Люперц.[4]

Неверський собор занесено в базу Меріме Французького міністерства культури за номером PA00112936.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Jean De Loisy: « L'affaire des 1.052 m2 : les vitraux de la cathédrale de Nevers» — Les éditions Presse du Réel, Collection Art contemporain — 2011 — ISBN n° 2840663996.
  • Abbé Crosnier: «Monographie de la cathédrale de Nevers» — Publication de la Société Nivernaise — 1854.
  • Marcel Anfray: «La cathédrale de Nevers et les églises gothiques du Nivernais» — Picard — 1964.
  • Klaus Bußmann: Burgund (= DuMont Kunst-Reiseführer). 13. Auflage. DuMont, Köln 1995, ISBN 3-7701-0846-9, S. 112, Abb. 79-83.
  • Christian Sapin: La cathédrale de Nevers. Du baptistère paléochrétien au chevet roman. SFA, Paris 1995, OCLC 34152695.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неверський собор