Невзоров Олександр Глібович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Невзоров
Александр Невзоров
Nevzorov at Open Library debate 140928 (2).jpg
Народився 3 серпня 1958(1958-08-03) (59 років)
Санкт-Петербург
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Діяльність журналіст, режисер, публіцист
Відомий авторською програмою «600 секунд»[ru]
Alma mater Московська духовна семінарія
Літературний інститут імені Горького
Санкт-Петербурзький університет
Посада депутат Державної Думи РФ[d]
Конфесія атеїзм
У шлюбі з Яковлева Олександра Євгенівна
Нагороди
Орден «За особисту мужність»
Сторінка в Інтернеті http://nevzorov.tv/
q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Олександр Глібович Невзоров (рос. Александр Глебович Невзоров; нар. 3 серпня 1958(19580803), Ленінград, РРФСР, СРСР) — радянський та російський репортер, телеведучий; депутат Державної думи чотирьох скликань. Нині — режисер, публіцист, засновник, «майстер і наставник» школи «Nevzorov Haute Ecole». Веде інтернет-передачу «Уроки атеїзму» на YouTube.

Всеросійську популярність отримав під час горбачовської Перебудови-Гласності своєю авторською програмою «600 секунд»[ru] на П'ятому каналі тодішнього Ленінградського телебачення.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив школу з поглибленим вивченням французької мови. Навчався в Московській духовній семінарії, але був відрахований з четвертого курсу.

Навчався в Літературному інституті імені Горького і на філологічному факультеті Ленінградського університету та жодного вишу не закінчив. Був послушником в монастирі, співав у церковному хорі, працював хранителем в музеї, каскадером, вантажником, репортером, літературним секретарем, сценаристом.

Як журналіст брав участь у бойових діях в Придністров'ї, Югославії, Прибалтиці, Карабасі, Чечні, Іраку.

Працював головним редактором Ленінградського, а потім Санкт-Петербурзького телебачення. З 1994 по 1998 працював консультантом-аналітиком Бориса Березовського і консультантом уряду Російської Федерації.

У 2000-х роках пішов з політики і політичної журналістики і присвятив себе коням.

У 2012 році на президентських виборах в Росії був довіреною особою і агітував за Володимира Путіна, називає того «єдиним, хто зможе утримати від катастрофи імперію, яка щомиті розвалюється»[1].

Позиція[ред.ред. код]

Автор популярного репортажу «Наші» про січневі події 1991 року в Литві, в якому виправдовувалися збройні дії ОМОНу в республіці. У листопаді 1991 на мітингу в Санкт-Петербурзі Невзоров проголосив створення Народно-визвольного руху «Наші», який став предтечею прокремлівського молодіжного руху з однойменною назвою[2].

Визнає, що до Першої чеченської війни був затятим імперцем і патріотом, але потім відбувся злам і він зрозумів, що імперська ідея, цілісність країни та інше не варті трупів, дикого материнського і удовиного горя[3].

Наразі не вважає себе ні російським «державником», ні «православним». Стверджує, що у питанні російській агресії проти України цілковито стоїть на стороні України. Російських професійних військових найманців-диверсантів, засланцих на Схід України (таких наприклад, як Гіркін-Стрєлков), називає своїми «друзями» і одночасно визнає їх «терористами». Анексію Криму Росією називає мародерством:[4]

Лежала закривавлена, непритомна Україна, а з сумочки у неї стирчав Крим. Росія його забрала. Це називається мародерство.

Разом з тим стверджує, що в російській агресії немає вини Путіна, що він в даному випадку лише пристосовується під те, чого хоче російський народ[5].

У ЗМІ виступає з крайніх атеїстичних, антиклерикальних та антимонархічних позицій[6][7][8].

Національність[ред.ред. код]

Після російській агресії проти України попросив громадскість більше не називати його росіянином:[9]

У мене немає національності. Після українських подій я написав заяву про вихід з росіян. Я непитущий, невіруючий і на балалайці грати не вмію — який з мене росіянин?

Творчість[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

  • 1991 — Наші
  • 1995 — Чудотворна (про події жовтня 1993 року)
  • 1995 — Повар (про людожера Кузікова)
  • 1995 — Пекло (про чеченську війну)
  • 1997 — Чистилище — режисер, сценарист, кінопродюсер
  • 2005 — Кінська енциклопедія — режисер, сценарист
  • 2006 — Методіка Nevzorov Haute École: основні принципи — виробництво «NEVZOROV HAUTE ÉCOLE»
  • 2008 — Кінь розіп'ятий і воскреслий — спектакль, документальний фільм (Росія) режисер, сценарист
  • 2010 — Lectio Equaria Palaestra (Манежне кінське читання) — Росія, режисер

Книги[ред.ред. код]

  • Невзоров А. Г. Поле чести. — СПб.: Международная издательская корпорация, 1995. — 320 с. — 51 000 экз. — ISBN 5-900740-12-9.
  • Невзоров А. Г. Лошадиная энциклопедия. — СПб.: АСТ, Астрель-СПб, 2005. — 358 с. — 5 000 экз. — ISBN 5-17-033457-2.
  • Невзоров А. Г. Трактат о Школьной посадке. — СПб.: АСТ, Астрель-СПб, 2008. — 128 с. — ISBN 978-5-17-052660-4.
  • Леонтьев М. В., Невзоров А. Г. Крепость «Россия». — М.: Эксмо, 2008. — 319 с. — ISBN 978-5-699-25740-9.
  • Невзоров А. Г. Избранное из публикаций 2007—2009 годов. — СПб.: Nevzorov Haute École, 2009. — 288 с. — ISBN 978-5-7451-0154-7.
  • Невзоров А. Г. Конский спорт. Секреты «мастерства». — СПб: АСТ, 2009. — 160 с. — 3 000 экз. — ISBN 978-5-17-057820-7.
  • Невзоров А. Г. Трактат о работе «в руках». — СПб.: АСТ, Астрель-СПб, 2010. — 128 с. — 3 000 экз. — ISBN 978-5-17-068076-4.
  • Невзоров А. Г. Краткая история цинизма. — М.:: АСТ, Астрель-СПб, Nevzorov Haute École, ВКТ, 2010. — 320 с. — ISBN 978-5-17-069686-4.
  • Невзоров А. Г. L. E. P. Манежное лошадиное чтение. Киносценарий. — СПб.: Nevzorov Haute École, 2010. — 144 с. — 3 000 экз. — ISBN 978-5-904788-04-9.
  • Невзоров А. Г. Лошадиная энциклопедия. — АСТ, Астрель-СПб, 2010. — 384 стр. — 1500 экз. — ISBN 5-17-035523-8, 5-9725-0244-5, 5-17-035523-5;
  • Невзоров А. Г. Происхождение личности и интеллекта человека. Опыт обобщения данных классической нейрофизиологии. — СПб.: Анатомия и Физиология, 2012. — 544 с. — ISBN 978-5-904788-15-5.
  • Невзоров А. Г. Отставка господа бога. Зачем России православие? — М.: Эксмо, 2015. — 224 с. — 4 000 экз. — ISBN 978-5-699-77727-3; 3 000 экз. — ISBN 978-5-699-78735-7;
  • Невзоров А. Г. Уроки атеизма: книга + CD (з живим голосом Олександра Невзорова) — М.: Эксмо, 2016. — 352 с. + CD — 4 000 экз. — ISBN 978-5-699-82339-0;

Нагороди[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • У ранні роки своєї журналістської кар'єри в Санкт-Петербурзі мав серед критиків його репортажного стилю прізвисько «Неврозов».
  • На одній із своїх творчих зустрічей заявив, що є автором визначення Георгіївської стрічки як «колорадської»[10].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]