Негода Борис Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Негода Борис Михайлович
Народження 7 квітня 1944(1944-04-07)
Калиня, Довжоцький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть 18 січня 2020(2020-01-18) (75 років)
  Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, Україна
Національність українець
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Чернівецьке вище професійне художнє училище № 5 (1961) і Київський державний художній інститут (1974)
Діяльність художник
Нагороди

Бори́с Миха́йлович Него́да (7 квітня (офіційно — 8 квітня) 1944, Калиня Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — 18 січня 2020, Кам'янець-Подільський)[1] — український художник-графік.

Член Національної спілки художників України (від 1977). Заслужений художник України (Указ Президента України від 20 квітня 1999).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Закінчив 1961 року Чернівецьке художньо-ремісниче училище, 1974 року — факультет графіки Київського художнього інституту (нині НАОМА — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Від 1974 року працює в Кам'янці-Подільському художником-графіком від Чернівецької обласної спілки художників. Від 1997 року викладач живопису Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), від 1999 року доцент кафедри образотворчого мистецтва.

Виставки у Москві (1976, 1977), Києві (1977, 1978, 1982), Чернівцях (1991, 1992), Румунії (1981), Болгарії (1986), США (місто Модесто, 1992).

Депутат Кам'янець-Подільської міської ради 20-го скликання (1987—1990).

Міська відзнака «Честь і шана» (2000).

Син Андрій, донька Ольга теж стали художниками.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Лірницькі пісні Поділля» (1974).
  • Серія гравюр за мотивами творів Ольги Кобилянської «У неділю рано зілля копала», «Земля» (1976).
  • Цикл пастелей «Сни дитинства» (1994), «Осіння пісня весняних тіней» (1995), «Срібляста колискова білого коня» (1996).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 19 січня 2020. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 294.
  • Слободянюк П. Я. Культура Хмельниччини. — Хмельницький, 1995. — С. 288.
  • Шпильова В. Криниця дитинства: Нарис // Прапор Жовтня. — 1987. — 24 січня. — С. 2—3.
  • Качкан В. Мелодія ліній // Кам'янець-Подільський вісник. — 1998. — 4 липня. — С. 7.
  • Семенова Н. У Негоди гарна погода. Навіть восени // Подолянин. — 1998. — 23 жовтня. — С. 7.
  • Дільманбетова Марина, Сімашова Анастасія. Мистецький храм художника Бориса Негоди: Собор муз // Слово і час. — 2007. — № 6. — С. 95—96.
  • Гладченко Павло. Працею звеличені: Художньо-документальні нариси про славних людей Кам'янеччини. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. — С. 278—282.