Нежданова Антоніна Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нежданова Антоніна Василівна

Антоніна Василівна Нежданова (4 червня 1873, Крива Балка — нині в межах Одеси — 26 червня 1950) — російська оперна і камерна співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог. Народна артистка СРСР (1936), Герой Праці (1925), Доктор мистецтвознавства (1944).

Народилась у передмісті Одеси у сім'ї вчителів. В 1883-91 училася в одеської Маріїнській гімназії (в 1885 одночасно навчалася грі на фортепіано у Музичному училищі), по закінченні якої викладала російську і німецьку мови в Одеському міському жіночому училищі. В 1899–1902 навчалася у Московській консерваторії (кл. У. Мазетті, пізніше під його керівництвом розучувала нові партії), яку закінчила з малою золотою медаллю.

Дебютувала в 1900 році (Москва, партія Міссіс Форд в «Віндзорських пастухах» Ніколаї, консерваторський спектакль на сцені Великого театру). Солістка Большого театру в 1902-34 (дебют у партії Антоніди). Учасниця перших постановок у Большому театрі опер «Сорочинський ярмарок» Мусоргського в редакції Ю. Сахновського (1925, партія Парасі), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф'єва (1927, партія Нінетти). Серед партій також Людмила («Руслан і Людмила»), Тетяна («Євгеній Онєгін»), Іоланта («Іоланта»), Снігурка («Снігурка»), Шемаханська цариця («Золотий півник»), Ельза («Лоенґрін»), Мікаела, Лакме, Маргарита, Розіна, Віолета, Мімі.

Гастролювала за рубежем, в 1913 у Парижі виступала в «Ріголетто» (партія Джильди) разом з Карузо й Руффо. Вела концертну діяльність. З 1936 на педагогічній роботі (професор Московської консерваторії з 1943).

Ім'я Антоніни Нєжданової з 1950 року носить Одеська консерваторія

На честь артистки названо астероїд 4361 Нежданова.

Література[ред.ред. код]

  • Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.245.