Незаконнонародженість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перев'язь вліво — традиційний геральдичний знак позашлюбного народження[джерело?]

Незаконнонаро́дженість — термін, що використовується для опису людини, батьки якої не були в законному шлюбі.

У сімейному праві термін позашлюбна дитина раніше використовувався для позначення людини, батьки якої під час народження не знаходилися в зареєстрованному законному шлюбі. В феодальну та античну епохи така людина була позбавлена всіх або більшості прав спадкування. У сучасному громадянському суспільстві та правових державах це поняття втратило свою юридичну силу й існує тільки як побутове.

Назви[ред.ред. код]

В Україні використовуються терміни незаконнонароджена дитина, незаконна дитина. Щодо позашлюбних дітей вживали зневажливі прізвиська байстрю́к (про сина)[1], байстрючка (про дочку)[2], байстря́ (щодо обох статей)[3], ба́йстер[4], ба́хур[5], заст. копи́л[6]. Оскільки такі діти не мають батька, їх також називають безбатченками. Щодо позашлюбних дітей монархів вживається термін «баста́рд» (від лат. bastardus).

Слово байстрюк (також варіант середнього роду байстря) через пол. baster, bastrzę походить від сер.-в.-нім. bastart, ст.-фр. bastart і лат. bastardus. Саме слово bastardus утворене від bastum і буквально означає «син в'ючного сідла», що є жартівливим натяком на стосунки між служницями постоялих дворів і погоничами мулів. Інша етимологічна версія пов'язує сер.-в.-нім. bastart з Bastarnen («бастарни»). Вставне «й» у словах байстрюк, байстря, байстер з'явилося на українському ґрунті (як у слові «айстра»), польське діалектне bajstruk є українізмом[7].

Неодружених дівчат, що народили дитину, в Україні називали покритками, а «незаконних дружин» — копи́лицями.[8]

Ущемлений стан[ред.ред. код]

Раніше повсюдно такі діти не користувалися правами і повагою нарівні з народженими в шлюбі. Їм відводилося найгірше місце, з дитинства доводилося чути образливі назви і прізвиська. У зрілому віці при найменшому з їх стороні приводі до неприємності їм нагадували ясно про їх походження. Рідними вони вважалися тільки для матері, інші з ними родичатися не хотіли. У деяких місцях права можна було відновити шляхом усиновлення або вступу їх батька і матері в законний шлюб.[9]

Деякі локальні поняття[ред.ред. код]

  • Вихованець (вихованка) — так у Росії називали тих позашлюбних дітей дворян, про виховання яких батьки переймалися (іноді вихованці жили в сім'ї батька-дворянина, будучи записаними на інше прізвище).
  • Бастарди — в Західній Європі в Середні віки позашлюбні діти можновладної особи (короля, герцога і т. д.). Незаконнонароджені діти дворян отримували, як правило, пересічений перев'язом вліво батьківський герб. Ця геральдична деталь обігрується в назві роману В. В. Набокова «Bend Sinister» (буквально «перев'язь вліво»).
  • «Сколотні» діти (рос. сколотные дети) — у російському Помор'ї XIX — початку XX ст. — діти, народжені до шлюбу.
  • Мамзери — згідно з єврейською традицією, мамзер / мамзерет — це дитина, що народилася у заміжньої жінки в результаті перелюбу. Це слово часто помилково перекладають як незаконнонароджений / незаконнонароджена. Насправді, «незаконнонароджений» означає «народжений поза шлюбом». Практичне значення цього статусу полягає в тому, що мамзери, згідно з Галахою (а в державі Ізраїль це єдина можливість), можуть вступати в шлюб або з такими ж мамзерами, або з тими, що пройшли гіюр. Подібний статус отримують також і діти мамзеров, і, таким чином, він передається наступним поколінням. Рабинські суди не ініціюють детального виявлення походження людини і намагаються уникати проголошення будь-кого мамзером, однак якщо чоловік жінки що народила заперечує своє батьківство, є ймовірність, що дитина буде записана як «мамзер/ет» або «імовірно мамзер / ет» і потрапить в ізраїльський список осіб, вступ у шлюб яких може стати неможливим («меукавей нісуін »). Як правило, статус встановлюється не в момент пологів, а з початком вагітності матері.
  • Парфенії — стан нащадків дітей, народжених спартанкою від ілотів, під час Мессенської війни, мали урізані громадянські права, і були бідні навіть за спартанськими мірками (стан припинив існування після спроби державного перевороту, коли їх, у зв'язку з їхньою численністю, замість страти просто відселили за межі Спарти)
  • Мофаки — не гомеї (не повноправні громадяни), що отримали спратанське виховання, до числа яких крім дітей не-громадян (а іноді й ілотів) входили також і незаконнонароджені.
  • Чун'їн — стан нащадків дітей наложниць дворян в середньовічній Кореї (незважаючи на свою законність, були більш упосліджене і менш повноправним, ніж незаконнонароджені діти європейських дворян, хоч і мали більш високе положення, ніж прості люди)

Відомі особистості[ред.ред. код]

Василь Андрійович Жуковський

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Байстрюк // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Байстрючка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Байстря // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Байстер // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  5. Бахур // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Копил // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  8. Копилиця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  9. Титов А. А.[http:/ / rapidshare.com/files/134420498/Titov_A_A_Yuridicheskie_obychai_sela_Nikola_Perevoz_Sulostskoj_vol_Rostovskogo.pdf «Юридичні звичаї села Ніколо-Перевіз, Сулостской волості, Ростовського повіту». Ярославль: Типография Губернської земської управи, 1888 рік. — С. 13-14]
  10. Каторжні були позбавлені права на шлюб, що визнається церквою і державою.
  11. The non-stop revolutionary. Архів оригіналу за 2012-07-31.