Нейман Самуїл Мойсейович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самуїл Мойсейович Нейман
Самуи́л Моисе́евич Нейма́н
в. о. Таврійського і Одеського караїмського гахама
1912 — 1915
Попередник: Самуїл Пампулов
Наступник: Сірай Шапшал
 
Діяльність: Газзан
Національність: караїм
Ім'я при народженні: שמואל בן משה נאמן
Народження: 25 серпня (6 вересня) 1844
Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія
Смерть: 28 січня (10 лютого) 1916 (71 рік)
Євпаторія, Таврійська губернія, Російська імперія
Похований: Караїмський цвинтар у Євпаторіїd
Батько: Мойсей Самуїлович Нейман
Діти: Данило, Ісаак, Юфуда, Рахіль, Естер, Сарра, Ганна
 
Автограф:

Нагороди:

медаль «В пам'ять 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року» медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» Медаль «За старанність»

Самуї́л Мойсе́йович Нейман (дав-євр. שמואל בן משה נאמןШемуель бен Моше Нееман; 1844, Євпаторія — 1916, Євпаторія) — виконувач обов'язків Таврійського і Одеського караїмського гахама, старший газзан Соборної кенаси Євпаторії, меламед в Олександрівському караїмському духовному училищі. Брат (по батьку) художника Товіеля Неймана.

Біографія[ред. | ред. код]

Самуїл Нейман є нащадком знаменитого Веніаміна-Ага бен Шемуеля Неемана (? -1824, Чуфут-Кале) — видатного державного діяча в Криму при двох останніх татарських ханах. Завдяки діяльності Веніаміна-Ага караїми були визнані окремим народом і звільнені від подвійного податку.

Прізвище Нейман походить від давньоєврейського слова «Нееман» (дав-євр. נאמן‎), що в перекладі означає «вірний, чесний»[1][2].

Самуїл Мойсейович Нейман народився у 1844 році в Євпаторії. Він був сином і учнем вченого меламеда і газзана Євпаторійських кенас Мойсея Самуїловича Неймана. У 1860 році, закінчивши Євпаторійський мидраш, Самуїл отримує звання «ерби». З січня 1895 затверджений на посаду молодшого газзана у Соборній кенасі Євпаторії і стає членом Таврійського і Одеського караїмського духовного правління. З липня 1912 був затверджений на посаді старшого газзана. Служив викладачем староєврейської мови в ОКДУ з 1896 по 1903 рр., а з 1899 по 1903 рр. був вчителем в казенній жіночій гімназії.

Самуїл Нейман займався колекціонуванням старовинних караїмських та єврейських книг і рукописів. Ця цінна бібліотека, яка включала в себе 600 примірників, після смерті її власника була придбана караїмським духовним правлінням і передана в караїмську бібліотеку «Карай-Бітіклігі».

Помер у 1916 році в Євпаторії.

Література[ред. | ред. код]

  • Б. С. Ельяшевич. Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.). // Караимы. 2-e издание. — Москва: РАН, 1993.
  • М. М. Казас, Р. А. Айваз. Караимская народная энциклопедия. Том 5. Культура крымских караимов (тюрков). С.-Петербург, 2006 г.
  • Ельяшевич В. А. Верноподданные своего народа: Моисей Самуилович и Самуил Моисеевич Нейманы // Известия Духовного Управления Караимских Религиозных Организаций Украины, 2014, № 13, 14

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Б. Я. Кокенай. Фамилии крымских караимов. Ялта, 1984 г.
  2. Историческое караимоведение: Выпускники, преподаватели, попечители и благотворители АКДУ // Caraimica № 6. — С. 25