Нейтральність до ризику страхової компанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нейтральність до ризику страхової компанії — стан страхової компанії, при якому вона при певному очікуваному доході байдужа до вибору між гарантованим і ризиковим результатами. Для компанії, нейтральної до ризику, важливий середній прибуток. Оскільки він буде дорівнювати нулю (відхилення взаємно погашаються), то така гра не викликає в нього інтересу. Рівномірне збільшення доходу викликає і лінійний ріст загальної корисності.[1]

Розрахунок[ред. | ред. код]

Основним припущенням, якого дотримуються, с припущення про нейтральність до ризику страхової компанії.
Для забезпечення своєї нейтральності до ризику компанія повинна мати солідний капітал. Дійсно, маючи в кишені 10,000,000 гривень, можна взяти участь у лотереї з виграшем та програшем 10,000 з імовірностями 0.5 (нейтральність до ризику в межах 10,000 гривень). Маючи всього 10,000 гривень, майже ніхто не буде ризикувати всім статком, і для нього «справедлива лотерея» з нульовим виграшем буде невигідною, оскільки сподівання отримати додатково по компенсується жахом залишитись без нічого.
Якщо страхова компанія нейтральна до ризику, то її функція корисності буде лінійною, а сподівана корисність матиме такий вигляд:

Полічимо математичне сподівання індикатора страхового випадку:

де Π — імовірність страхового випадку для клієнта s. Звідси, модель страхової компанії за умови її нейтральності до ризику можна записати у вигляді:

Модель наочно демонструє дилему, яка виникає перед страховою компанією: під знаком суми містяться додатки, що є добутками співмножників, один з яких збільшується, коли більш жорсткі правила страхування (більший питомий страховий внесок та менша питома страхова винагорода), інший — зменшується.[2]

Графік нейтральності до ризику

Приклад[ред. | ред. код]

Для спрощення розрахунків буде запроваджене додаткове припущення: всі клієнти однакові, тобто мають однакові функції корисності й імовірності страхових випадків.
Залишимо основні параметри моделі клієнта незмінними порівняно з прикладом, який розглядався вище, тобто: А = 20 000; п= 0.0001. Система цінностей особи, яка страхується.
Особливостями системи цінностей особи, яка може скористатись послугами страхової компанії, є те, що найбільш болючими для неї будуть втрати останніх одиниць активу (20 ютилів за кожну тисячу з останніх п'яти). Кожна з наступних п'яти одиниць і втрата перших одиниць — найменш болюча. На відміну від моделі клієнта питомий страховий платіж вже не фіксується й не є об'єктом вибору.[3]


Див.також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. В. В. Вітлінський, П. І. Верченко Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком: Навч.посібник
  2. Устенко О. Л. Теория экономического риска : Монография.
  3. О. В. Кузьменко Актуарні розрахунки: Навч.посібник