Нейт Макміллан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Натаніел Макміллан (англ. Nathaniel McMillan, нар. 3 серпня 1964, Ралі, Північна Кароліна, США) — американський професіональний баскетболіст, що грав на позиціях атакувального захисника і розігруючого захисника за команду НБА «Сіетл Суперсонікс», яка навіки закріпила за ним ігровий №10. Згодом — баскетбольний тренер. З 2016 року працює головним тренером команди «Індіана Пейсерз».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

На університетському рівні грав за команду Північна Кароліна Стейт (1984–1986). 1985 та 1986 року доходив з командою до чвертьфіналу турніру NCAA.

1986 року був обраний у другому раунді драфту НБА під загальним 30-м номером командою «Сіетл Суперсонікс». Професійну кар'єру розпочав 1986 року виступами за тих же «Сіетл Суперсонікс», захищав кольори команди із Сіетла протягом усієї історії виступів у НБА, яка налічувала 12 сезонів. В кінці 80-х — на початку 90-х років був частиною трійки лідерів команди, яку називали «Big Mac»; туди окрім нього входили також Ксав'єр Макденіел та Деррік Маккі. Був лідером ліги за перехопленнями у сезоні 1993-1994 та двічі обирався до другої збірної всіх зірок захисту. У сезоні 1995-1996 допоміг команді дійти до фіналу НБА, де сильнішими були «Чикаго Буллз» з Майклом Джорданом на чолі.

Тренерська робота[ред. | ред. код]

1999 року розпочав тренерську кар'єру, ставши асистентом Пола Вестфала, головного тренера команди «Сіетл Суперсонікс». 2000 року очолив тренерський штаб команди та одразу ж вивів її до плей-оф. У сезоні 2004-2005 дійшов з командою до півфіналу Західної конференції, де Сіетл програв «Сан-Антоніо Сперс».

Протягом 2005—2012 років очолював тренерський штаб команди «Портленд Трейл-Блейзерс».

2006 року став помічником Майка Кжижевскі у збірній США. Разом з командою став бронзовим призером чемпіонату світу 2006, олімпійським чемпіоном 2008 та 2012.

Протягом 2013—2016 років працював асистеном головного тренера команди «Індіана Пейсерз». А 2016 року був призначений головним тренером «Індіани», замінивши на цій посаді Френка Вогеля.

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

Легенда
Регулярний сезон G Ігор проведено W Ігор виграно L Ігор програно W–L % % перемог
Плей-оф PG Ігор плей-оф проведено PW Ігор плей-оф виграно PL Ігор плей-оф програно PW–L % % перемог у плей-оф
Команда Сезон G W L W–L% Місце PG PW PL PW–L% Результат
«Сіетл Суперсонікс» 2000–01 67 38 29 .567 5-е в Тихоокеанському не вийшли до плей-оф
«Сіетл Суперсонікс» 2001–02 82 45 37 .549 4-е в Тихоокеанському 5 2 3 .400 Програш у Першому раунді
«Сіетл Суперсонікс» 2002–03 82 40 42 .488 5-е в Тихоокеанському не вийшли до плей-оф
«Сіетл Суперсонікс» 2003–04 82 37 45 .451 5-е в Тихоокеанському не вийшли до плей-оф
«Сіетл Суперсонікс» 2004–05 82 52 30 .634 1-е в Північно-Західному 11 6 5 .545 Програш у Півфіналі Конференції
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2005–06 82 21 61 .256 5-е в Північно-Західному не вийшли до плей-оф
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2006–07 82 32 50 .390 3-є в Північно-Західному не вийшли до плей-оф
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2007–08 82 41 41 .500 3-є в Північно-Західному не вийшли до плей-оф
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2008–09 82 54 28 .659 1-е в Північно-Західному 6 2 4 .333 Програш у Першому раунді
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2009–10 82 50 32 .610 3-є в Північно-Західному 6 2 4 .333 Програш у Першому раунді
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2010–11 82 48 34 .585 3-є в Північно-Західному 6 2 4 .333 Програш у Першому раунді
«Портленд Трейл-Блейзерс» 2011–12 43 20 23 .465 (звільнений)
«Індіана Пейсерз» 2016–17 82 42 40 .512 4-е в Центральному 4 0 4 .000 Програш у Першому раунді
«Індіана Пейсерз» 2017–18 82 48 34 .585 2-е в Центральному 7 3 4 .429 Програш у Першому раунді
«Індіана Пейсерз» 2018–19 82 48 34 .585 2-е в Центральному 4 0 4 .000 Програш у Першому раунді
За кар'єру 1176 616 560 .524 49 17 32 .347

Посилання[ред. | ред. код]