Некляєв Володимир Прокопович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Прокопович Некляєв
біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў
Niakliaew2.jpg
17.5.2010
Народився 11 липня 1946(1946-07-11) (72 роки)
Сморгонь, Гродненська область, БРСР
Громадянство СРСР, Білорусь
Діяльність поет, прозаїк, політик
Alma mater Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Літературний інститут імені Горького
Мова творів білоруська
Роки активності 1970 — дотепер
Напрямок лірика
Жанр вірші, оповідання, роман
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди Орден «Знак Пошани»
Премії

Премія Ленінського комсомолу (1979) р.

Державна премія Республіки Білорусь (1998) р.
Сайт: nekliaev.by

Володимир Прокопович Некляєв у Вікісховищі?
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Володи́мир Проко́пович Некля́єв (біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў; нар. 11 липня 1946, Сморгонь) — білоруський поет, прозаїк, політик, лауреат декількох професійних та державних нагород за літературну діяльність. 25 лютого 2010 року він став лідером громадської кампанії «Говори правду!». 18 листопада 2010 року зареєстрований Центрвиборчкомом Білорусі кандидатом у президенти Білорусі. За офіційними даними на виборах програв президенту Лукашенку і був травмований під час акцій протесту після виборів.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Адкрыцьцё» (1976)
  • «Вынаходцы вятроў» (книга лірики; 1979)
  • «Знак аховы» (1983)
  • «Местное время» (1983)
  • «Наскрозь» (вірші, балади, поеми; 1985)
  • «Дерево боли» (1986)
  • «Галубіная пошта» (1987)
  • «Вежа» (фантастична повість; 1988)
  • «Прошча» (вірші і паоми; 1996)
  • «Выбранае» (1998)
  • «Лабух» (роман; 2003)
  • «Так» (книга поезії; 2004)
  • «Цэнтар Еўропы» (збірник прози; 2009)[2]
  • «Кон» (2010)[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]