Нектарій Егінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нектарій Егінський
Νεκτάριος Αιγίνης
Saint Nektarios of Aegina at Rizario.jpg
Народився 13 жовтня 1846(1846-10-13)
Селімбрія, Стамбул, Османська імперія[1]
Помер 21 листопада 1920(1920-11-21) (74 роки) або 8 листопада 1920(1920-11-08)[2] (74 роки)
Афіни, Греція
·злоякісна пухлина
Країна Flag of Greece (1822-1978).svg Греція
Діяльність священник
Alma mater Афінська богословська школаd і Школа Варвакіос
Знання мов Новогрецька
Суспільний стан духовенство
Посада митрополит і єпископ
Конфесія православ'я

Нектарій Егінський (грец. Νεκτάριος Αιγίνης; в миру Анаста́сіос Кефала́с, грец. Αναστάσιος Κεφαλάς; 1 жовтня 1846(18461001), Селімбрія — 9 листопада 1920, Афіни) — єпископ Олександрійської православної церкви, митрополит Пентапольський.

Святитель Нектарій

Прославлений у лику святителів у 1961 році. Один з найбільш шанованих сучасних святих у Греції . Поминають 9 (22) листопада, на наступний день після дня смерті, і 21 серпня (3 вересня) в день перенесення мощей у 1953 році. Мощі святителя Нектарія знаходяться в заснованому ним монастирі Святої трійці на острові Егіна.

Вважався другом та духовним братом святого Савви Нового.[3]

Митрополит ПЦУ Олександр (Драбинко) освятив хрест та купол монастиря на честь Нектарія Егінського у в Ходосівці.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в багатодітній сім’ї, його батьки (Димос і Василика Кефалас) мали 6-ро дітей. В 14-ть років відправився в Константинополь, де спочатку працював у магазині, а потім став наглядачем у школі при подвір’ї храму Гробу Господнього. Через 6 років переїжджає на острів Хіос. Тут йому пропонують місце вчителя в селі Ліфі, де він і пропрацював понад сім років. Він не обмежував свою діяльність лише школою, а проповідував в храмі слово Боже, проводив велику духовну роботу, займався благодійністю.

7 листопада 1876 року Анастасій приймає чернечий постриг з ім'ям Лазар. Його записують в насельники Неа Моні (Нового Монастиря). 15 січня 1877 року, в день свого хрещення, митрополитом Хіоським Григорієм Лазар був висвячений в сан диякона. Він отримує нове ім'я – Нектарій. Через 3 роки переїжджає в Афіни для навчання за сприяння благодійника Іоана Хореміса. Після завершення освіти, за рекомендацією Хореміса, він переїжджає в Олександрію до Патріарха Софронія IV.

У 1882 році отець Нектарій поступив на богословський факультет Афінського університету, де отримує стипендію імені А. Пападакіса. 13 листопада 1885 року, отримавши диплом випускника богословського факультету, повертається в Олександрію. 23 березня 1886 Патріарх висвячує його на священика. В серпні того ж року, його зводять у сан архімандрита. Паралельно він призначається проповідником і патріаршим секретарем, а потім і патріаршим намісником в Каїрі. 15 січня 1889 р, верховний архімандрит Нектарій Кефалас рукопокладається у архієрея і призначається митрополитом Пентапольскої митрополії.

Внаслідок обмови з нього зняли всі обов'язки, звільнили з посад, які він займав, а потім Патріарх без всяких пояснень його звільнив. Нектарій змушений покинути Єгипет. Понад сім місяців живе в Афінах в злиднях. 15 лютого 1892 роки йому надається місце проповідника в Фтіодітській і Фокідській єпархіях. У березні 1894 року його запрошують очолити Духовну школу імені братів Різарі. На цій посаді святий залишався 14 років.

У 1904 році, будучи директором Різарійської школи, святий Нектарій засновує жіночий монастир Святої Трійці на острові Егіна. У 1908 році він йде з посади директора школи за станом здоров'я і поселяється на острові Егіна, де проводить залишок свого життя молячись, служачи Богу, створюючи богословські труди, проповідуючи, сповідаючи, наставляючи, духовно зміцнюючи людей.

Помер 8 листопада 1920 року у віці 74 років після двомісячного лікування в Афінах з приводу гострого запалення передміхурової залози. Похований на території монастиря Святої Трійці на острові Егіна.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]