Неллі Мелба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
людина[1][2]
Неллі Мелба
англ. Nellie Melba
Nellie Melba 3.jpg
Стать жін[3][1][2]
Громадянство Австралійський Союз
Ім'я рідною мовою англ. Nellie Melba
Ім'я при народженні англ. Helen Porter Mitchell
Особове ім'я Nellie[d][3][2] і Helen[d]
Дата народження 19 травня 1861(1861-05-19)[1][4][…]
Місце народження Richmond[d] і Мельбурн[6]
Дата смерті 23 лютого 1931(1931-02-23)[3][1] (69 років) або 1931[2][7][…]
Місце смерті Сідней[3]
Рід смерті природна смерть[d]
Причина смерті сепсис
Батько David Mitchell[d]
Володіє мовами англійська[1]
Рід діяльності або професія особи співачка, оперна співачка, автобіограф
Жанр опера
Отримані нагороди
Альма-матер Presbyterian Ladies' College, Melbourne[d]
Тип голосу сопрано[6]
Фах колоратурне сопрано[d]
Грає на голос[d]
Галерея у Вікісховищі Nellie Melba
Основна категорія теми сторінки [d]
Описується в джерелах
Роботи в колекції Тейт
Неллі Мелба у Вікісховищі?
Неллі Мелба у ролі Маргарити в опері Шарля Гуно «Фауст», бл. 1896

Неллі Мелба (англ. Dame Nellie Melba, справжнє ім'я і прізвище — Гелен Портер Армстронг, англ. Porter Armstrong; уроджена Мітчелл, англ. Mitchell); 19 травня 1861, Бернлі, побл. Мельбурна — 23 лютого 1931, Сідней) — австралійська співачка (колоратурне сопрано).

Біографія[ред. | ред. код]

За походженням шотландка; сценічне ім'я Мелба взяла у пам'ять про Мельбурн. Систематичної вокальної освіти не отримала. З дитинства брала участь у концертах. 1885 року виконала у Сіднеї сольну партію в ораторії «Месія» Георга Генделя. У 1887 році успішно дебютувала у партії Джильди у Брюсселі (театр «Де ла Монне»). Виступала у найбільших оперних театрах Європи, Америки, Австралії, у тому числі у «Гранд-Опера» (1889; тут підготувала партії Маргарити у «Фаусті» і Джульєтти у «Ромео і Джульєта» під керівництвом Шарля Гуно), «Ла Скала» (1893), «Метрополітен-опера» (1893). 1891 року співала на сцені Маріїнського театру (Петербург). 1926 року залишила сцену. Тоді ж повернулася до Австралії, де була обрана президентом Мельбурнської консерваторії.

Виключно рівний голос Мелби відрізнявся чистотою звучання, сріблястим тембром. При розвиненому верхньому регістрі (до 3-ї октави) Мелба володіла віртуозною колоратурною майстерністю (Лючія, Розіна, Лакме та інші). Необмежені співочі можливості та драматична обдарованість дозволяли співачці звертатися до різних партій (Ельза — «Лоенгрін», Мімі; Недда — «Паяци»).

Французький кулінар Огюст Ескофьє винайшов для співачки, яка побоювалась за своє горло і боялась їсти морозиво, десерт під назвою «Персик Мельба»: половинка персика плюс ванільне морозиво і соус Мельба, зроблений з підсолодженої свіжої малини. Грінки Мельба (хрусткі, тонка скибочка хліба) також названі Еськофьє на її честь.

Літературні твори[ред. | ред. код]

  • Melodies and memories, L., 1925.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Murphy A. G., Melba; a biography, L., 1909;
  • Wechsberg J., Red plush and black velvet: The story of dame Nellie Melba and her times, L., (1961);
  • Hetherington J., Melba. A biography, L., 1967.