Перейти до вмісту

Неллі Мелба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Неллі Мелба
англ. Nellie Melba Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніангл. Helen Porter Mitchell Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоNellie Melba Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася19 травня 1861(1861-05-19)[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мельбурн, Вікторія, Австралія[6] або Richmond[d], Австралія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла23 лютого 1931(1931-02-23)[1][2][…] (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сідней, Австралія[7][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
·сепсис Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняLilydale Lawn Cemeteryd[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьоперна співачка, автобіограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materPresbyterian Ladies' Colleged і Westonbirt Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіМатільда Маркезі де Кастронеd[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанропера Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоDavid Mitchelld Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиIsabella Ann Dowd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCharles Nesbitt Frederick Armstrongd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиGeorge Nesbitt Armstrongd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
Нагороди
IMDbID 1673999 Редагувати інформацію у Вікіданих
Неллі Мелба у ролі Маргарити в опері Шарля Гуно «Фауст», бл. 1896

Неллі Мелба (англ. Dame Nellie Melba, справжнє ім'я — Гелен Портер Армстронг, англ. Porter Armstrong; до шлюбу Мітчелл, англ. Mitchell); 19 травня 1861, Бернлі, побл. Мельбурна — 23 лютого 1931, Сідней) — австралійська оперна співачка (колоратурне сопрано), подруга Гертруди Денман Баронесси Денман.

Біографія

[ред. | ред. код]

За походженням шотландка; сценічне ім'я Мелба взяла у пам'ять про Мельбурн. Систематичної вокальної освіти не отримала. З дитинства брала участь у концертах.

1885 року виконала у Сіднеї сольну партію в ораторії «Месія» Георга Генделя. У 1887 році успішно дебютувала у партії Джильди у Брюсселі (театр «Де ла Монне»). Виступала у найбільших оперних театрах Європи, Америки, Австралії, у тому числі у «Гранд-Опера» (1889; тут підготувала партії Маргарити у «Фаусті» і Джульєтти у «Ромео і Джульєта» під керівництвом Шарля Гуно), «Ла Скала» (1893), «Метрополітен-опера» (1893). 1891 року співала на сцені Маріїнського театру (Петербург). 1926 року залишила сцену. Тоді ж повернулася до Австралії, де була обрана президентом Мельбурнської консерваторії.

Виключно рівний голос Мелби відрізнявся чистотою звучання, сріблястим тембром. При розвиненому верхньому регістрі (до 3-ї октави) Мелба володіла віртуозною колоратурною майстерністю (Лючія, Розіна, Лакме та інші). Необмежені співочі можливості та драматична обдарованість дозволяли співачці звертатися до різних партій (Ельза — «Лоенгрін», Мімі; Недда — «Паяци»).

Французький кулінар Огюст Ескофьє винайшов для співачки, яка побоювалась за своє горло і боялась їсти морозиво, десерт під назвою «Персик Мельба»: половинка персика плюс ванільне морозиво і соус Мельба, зроблений з підсолодженої свіжої малини. Грінки Мельба (хрусткі, тонка скибочка хліба) також названі Еськофьє на її честь.

Зображена на банкноті в 100 австралійських доларів.

Літературні твори

[ред. | ред. код]
  • Melodies and memories, L., 1925.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Murphy A. G., Melba; a biography, L., 1909;
  • Wechsberg J., Red plush and black velvet: The story of dame Nellie Melba and her times, L., (1961);
  • Hetherington J., Melba. A biography, L., 1967.