Нельсон Рокфеллер

Нельсон Олдріч Рокфеллер Nelson Aldrich Rockefeller
41-й Віце-президент США
19 грудня 1974 — 20 січня 1977
Президент:	Джеральд Форд
Попередник:	Джеральд Форд
Наступник:	Волтер Мондейл
49-й губернатор Нью-Йорка
1 січня 1959 — 18 грудня 1973
Віце-губернатор:	Малколм Вільсон
Попередник:	Аверелл Гарріман
Наступник:	Малколм Вільсон
Партія:	Республіканська партія США
Освіта:	Дартмутський коледж
Народження:	8 липня 1908(1908-07-08) Бар-Гарбор, округ Генкок, Мен, США
Смерть:	26 січня 1979(1979-01-26) (70 років) Нью-Йорк, США ° гострий інфаркт міокарда
Національність:	американець
Громадянство:	США
Віросповідання:	баптизм
Батько:	Джон Девісон Рокфеллер-молодший
Мати:	Ебіґейл ("Еббі") Ґрін Олдріч (перша дружина)
Дружина:	1) (з 1930, розлуч.1962): Мері Тодхантер Кларк 2) (з 1963): Маргаретта ("Хеппі") Лардж Фітлер (за 1-им чол. - Мерфі)
Діти:	Родман Кларк Рокфеллер, Енн Рокфеллер, Стівен Кларк Рокфеллер, Мері Рокфеллер, Майкл Кларк Рокфеллер, Нельсон Олдріч Рокфеллер-молодший, Марк Фітлер Рокфеллер
Автограф:
Нагороди:	орден Південного Хреста орден Діамантової зірки Ramon Magsaysay Award Премія чотирьох свобод
Медіафайли у Вікісховищі?
Роботи у  Вікіджерелах

Нельсон Олдріч Рокфеллер (англ. Nelson Aldrich Rockefeller, МФА: [ˈrɑkəˌfɛlɚ]; 8 липня 1908, Бар-Гарбор, округ Генкок, Мен, США — 26 січня 1979, Нью-Йорк, США) — американський політик і банкір, віце-президент США у 1974–1977.

Належав до найбагатшої сім'ї Америки; онук нафтового магната Джона Девісона Рокфеллера-старшого. Старший брат нинішнього глави сім'ї Рокфеллерів Девіда Рокфеллера і губернатора Арканзасу у 1967–1971 роках Вінтропа Олдріча Рокфеллера.

Біографія

На початку 1930-х років працював у банках Нью-Йорку, Парижу, Лондона. Тоді ж він на прохання батька, а пізніше і через захоплення архітектурою присвятив себе створенню Рокфеллер-центра у Нью-Йорку. У 1933 році він замовив розпис Рокфеллер-центру популярному мексиканському художникові лівих поглядів Дієго Рівері. Проте, після завершення розпису, попросив Ріверу прибрати з неї зображення радянського лідера В. І. Леніна, фігура якого викликала неоднозначну реакцію у США.

Коли художник відмовився це зробити, розгорівся скандал між ним і Рокфеллером. Виплативши Рівері гонорар, Рокфеллер звільнив його і повністю знищив його роботу. Фраза молодого Рокфеллера: «Це моя стіна»! увійшла до приказки в США. Інцидент отримав великий розголос в США і інших країнах. Він широко освітлювався в ЗМІ і викликав бурхливі дискусії. Ця історія також обіграна в кінофільмах (у тому числі в х/ф «Фріда» 2002 р.).

У політиці з 1940-х рр., член Республіканської партії, при демократах Рузвельті і Трумені брав участь в різних урядових комісіях, у 1951–1952 рр. голова консультативної ради з питань міжнародного розвитку. У республіканській адміністрації Ейзенхауера був заступником міністра. У 1954–1955 рр. спеціальний помічник президента Ейзенхауера із зовнішньополітичних питань.

З 1959 по 1973 року губернатор штату Нью-Йорк, мав репутацію ліберала і лідера помірного крила республіканців. Починаючи з 1960 року намагався отримати у Республіканської партії висунення своєї кандидатури на президентство, але чотири рази підряд невдало (1960; 1964; 1968; 1972).

Після відставки Річарда Ніксона у 1974 році президентом став другий віце-президент Джеральд Форд. Форд був віце-президентом, оскільки обраний на цю посаду Спіро Агню був вимушений піти у відставку ще раніше, ніж сам Ніксон. Відповідно до 25-ої поправки до Конституції США пост віце-президента, на якому відкрилася вакансія, мав бути заміщений Конгресом з представлення президента.

Форд зупинив свій вибір на Рокфеллері, який був упродовж довгого часу ефективним губернатором найбільшого штату. Конгресмени обох палат цікавилися більше не політичними здібностями кандидата, які були безперечні, а тим, чи не вплине на його діяльність причетність до фінансової еліти і величезне особисте багатство. Після довгих дебатів Палата представників і Сенат затвердили Рокфеллера віце-президентом 19 грудня 1974 року.

Він став другим і доки останнім віце-президентом, який вступив на посаду відповідно до 25-ої поправки, після самого Форда.

Рокфеллер обставив і багато прикрасив на свої засоби віце-президентську резиденцію у Вашингтоні, хоча фактично не жив там, вже маючи у Вашингтоні будинок. Йдучи з поста, він залишив усю обстановку в резиденції у власності держави, і нею користуються усі подальші віце-президенти. Під час однієї з публічних розмов у 1976 року присутні хіппі стали висміювати Рокфеллера, тоді він, розсердившись, показав їм середній палець, що було зафіксовано на фото, що здобуло велику популярність.

Вже 3 листопада 1975 року Рокфеллер сповістив Форда, що розглядає своє віце-президентство як тимчасове і не збирається балотуватися в парі з ним в 1976 році. На цих виборах кандидатом у віце-президенти при Форді був відомий республіканець Боб Доул, що згодом невдало боровся за президентство в 1996 році; втім, тандем Форд — Доул програв тандему демократів Картер — Мондейл.

Був постійним членом Більдерберзького клубу.

Творець Музею примітивного мистецтва в Нью-Йорку.

Нельсон Рокфеллер помер у Нью-Йорку через 2 роки після відходу з посади, 26 січня 1979 року, «від серцевого нападу під час статевого акту», як офіційно вказано в його свідоцтві про смерть. Коханкою 70-річного політика була його 25-річна секретарка Меган Маршак.

Його син Майкл Рокфеллер — етнограф і антрополог, зник безвісти в 1961 році у Новій Гвінеї під час наукової експедиції.

Посилання

• Official US Senate biography
• Nelson Aldrich Rockefeller на сайті Find a Grave(англ.)

Попередник: Джеральд Форд

41-й Віце-президент США 19 грудня 1974 — 20 січня 1977

Наступник: Волтер Мондейл