Немезіс (операція)
| «Немезіс» | |
|---|---|
| Частина Геноцид вірмен у Туреччині | |
 | |
| Місце атаки | Берлін Тбілісі Стамбул Рим  |
| Дата | 1920-1922 р.р. |
| Спосіб атаки | Політичне вбивство |
| Загиблі | 7[1] |
| Організатори | Дашнакцутюн |
Операція «Немезіс» — акція відплати партії «Дашнакцутюн» з убивства лідерів Османської імперії, причетних до організації геноциду вірменів, а також лідерів Азербайджанської демократичної республіки, причетних до організації різні вірменів в Баку у 1918 році. Назву отримала за ім'ям грецької богині помсти Немезиди.
Рішення про проведення операції було ухвалено в жовтні 1919 року на IX з'їзді партії «Дашнакцутюн», що відбувся у Єревані за ініціативою Шаана Наталі. Було складено список 650 осіб, причетних до геноциду, з яких відібрано 41 чоловік як головних винуватців. Для керівництва операцією був організований Відповідальний орган (керівник — посланець Республіки Вірменія у США Армен Ґаро) та особливий фонд (керівник — Шаан Сатчаклян). Оперативне керівництво та матеріальне забезпечення операції здійснювали Шаан Наталі та Ґригор Мерджанов. У збиранні інформації ключову роль відіграв Грач Папазян, який під виглядом турецького студента потрапив до емігрантських кіл младотурків.
Убивства здійснювались таким чином: спочатку організовувалась група у складі 3—5 чоловік для спостереження, потім один, іноді (у разі, якщо турок супроводжувався охоронцями) — 2—3 людини здійснювали убивство. Основними організаційними центрами операції були редакції газет «Чакатамарт» (Константинополь) і «Дрошак» (Бостон). Організатори операції підкреслювали, що вони лише виконують вироки константинопольського суду, який у 1919 році заочно засудив до смерті організаторів геноциду вірменів.
| Дата | Місце | Жертва | Виконавці | Коментар |
|---|---|---|---|---|
| грудень 1918 | Константинополь (.svg){kind=small} Османська імперія)
|
Володимир Дімітров, османський секретний агент, який допомагав під час арештів вірмен | Аршак Єзданян | |
| 1920 | Тифліс, Єреванська площа (Грузія) .svg) |
Гасимбеков (член партії Мусават) та болгарський агент Сарафов | Арам Єрганян  |
|
| 31 травня 1920 | Бакинська дорога? | Насіб Юсіфбейлі .jpg) |
? | Вбито одного з організаторів різанини бакинських вірмен 1918 року, міністр освіти та релігій Азербайджанської Республіки Насіб Юсіфбейлі. |
| 19 червня 1920 | Тифліс, Єріванська площа (Грузія) |
Фаталі Хан Хойський  |
Арам Єрганян |
19 червня 1920 року в Тифлісі вбито колишнього прем'єр-міністра Азербайджанської Демократичної Республіки Фаталі хан Хойського, як винуватця, на думку керівників операції, різанини вірмен у Баку у вересні 1918 року. Одночасно було поранено колишнього міністра юстиції Азербайджанської Демократичної Республіки Халіл-бек Хасмамедов. Вбивство здійснив Арам Єрканян, другим учасником операції був Мисак Кіракосян (поранений у ході акції)[2]. |
| 19 липня 1920 | Тифліс, (Грузія |
Гасан-бек Агаєв .jpg) |
Арам Єрганян |
19 липня 1920 року в Тифлісі вбито заступника голови Національного парламенту Азербайджанської Демократичної Республіки Гасан-бека Агаєва[2]. |
| 15 березня 1921 | Берлін (Німеччина) | Мехмед Талаат-паша .png) |
Соґомон Тейлірян  |
15 березня 1921 року в Берліні вбито колишнього міністра внутрішніх справ Османської імперії Талаат-паша, який стояв у «чорному списку» під № 1. Обвинувачений, Согомон Тейлерян, був виправданий берлінським судом, який визнав, що в момент вбивства Тейлерян, родина якого була вбита в ході геноциду, перебував у стані неосудності[3].
 |
| 19 липня 1921 | Константинополь ( Османська імперія)
|
Бехбуд хан Джаваншир  |
Місак Торлакян  |
19 липня 1921 року в Константинополі вбито колишнього міністра внутрішніх справ Азербайджану Бехбуд-хана Джаваншира як особу, що несе відповідальність за різню вірменів у Баку у вересні 1918 року. Убивця — Місак Торлакян, постав перед британським військовим трибуналом, перед яким також виступили численні свідки вересневої різні. У жовтні трибунал визнав Торлакяна винним у вбивстві, але таким, що не відповідає за свої дії як здійснені у стані афекту, й вислано до Греції[5]. Інші учасники операції — Єрванд Фундукян і Арутюн Арутюнянц. |
| 5 грудня 1921 | Рим (Італія) | Саід халім-паша  |
Аршавір Ширакян  |
5 грудня 1921 року в Римі під час кінної прогулянки убито колишнього великого візира (прем'єр-міністра) у першому кабінеті младотурків Саїда Халім-пашу. Убивцю — Аршавіра Ширакяна не упіймали й він благополучно повернувся до Константинополя. Інші учасники цієї операції — колишній посол Вірменії у Римі Мікаел Вартанян і агент «М»[2]. |
| 17 квітня 1922 | Берлін (Німеччина) | Джемаль Азмі   |
Аршавір Ширакян |
17 квітня 1922 року в Берліні під час родинної прогулянки вбиті колишній валі Трапезунда Джемал Азмі (відомий, зокрема, тим, що втопив 15 000 вірменів[2]), й засновник організації «Тешкілатіюї Махсусе» («Спеціальний комітет»), що безпосередньо здійснювала геноцид — Бехаетдін Шакір, а також охоронець останнього. Джемала Азмі застрелив Аршавір Ширакян, він же поранив Шакіра, якого добив Арам Єрганян[2]. |
| 25 липня 1922 | Тифліс (Грузія, СРСР) .svg) |
Ахмед Джемаль-паша  |
Петрос Тер-Погосян , Арташес Геворгян , Заре Мелик-Шахназарян, Степан Цагікян | 25 липня 1922 року в Тифлісі був убитий колишній міністр військово-морських сил Туреччини Ахмед Джемаль-паша, що за свою жорстокість отримав прізвисько «м'ясник»[6]. Убивці — Петрос Тер-Погосян і Арташес Геворгян, в організації замаху брали участь також Заре Мелік-Шахназарян і Степан Цагікян[2]. |
-
Шаан Наталі
(1884—1983) -
Армен Гаро (Гарегін Пастермаджан
(1872—1923) -
Соґомон Тейлірян
(1897 – 1960) -
Аршавір Ширакян
(1900 - 1973) -
-
Члени з'їзду ARF, який започаткував операцію «Немезіс», 1920.
У 1920 році у Константинополі були убиті також кілька вірменів, відомих як посібники турків:
- Мкртич Арутюнян, за словами А. Ширакяна «садист і член політичного відділення турецької таємної поліції»; вбитий Согомоном Тейліряном.
- Ваге Іхсан (Єсаян), що у квітні 1915 року допомагав складати списки відомих вірменів для депортації; убитий Аршавіром Ширакяном.
- Амаяк Арамянц, колишній член партії «Гнчак», що у 1914 році видав змову щодо замаху на життя Талаата й потім співпрацював з турецькою поліцією; убитий Аршаком Єзданяном.
На перших місцях у списках операції стояли також колишній військовий міністр Туреччини Енвер-паша та колишній генеральний секретар комітету «Єднання та прогрес» доктор Назім. За ними спостерігали вірмени, але їхнє вбивство не відбулось: Енвер-паша перебрався до Радянської Росії, потім перейшов на бік басмачів у Середній Азії і був убитий у бою 4 серпня 1922 року неподалік від Бухари Яковом Мелкумовим (Мелкумян Акоп Аршакович). Назім повернувся до Туреччини, де невдовзі був страчений Кемалем Ататюрком за організацію замаху на нього.
5 квітня 2010 року на розі вулиць Чайковського та Інгорогви у Тбілісі, на фасаді будинку, що належав колишньому державному раднику Антону Соломоновичу Корханяну, було встановлено пам'ятну дошку Джемалю-паші. 17 квітня вірменська громада добилася зняття дошки. [7]
У 2015 Вірменія випустила поштову марку, присвячену Операції «Немезіс».
25 квітня 2023 року в Єревані відкрили пам'ятник вірменам, які брали участь в операції «Немезіс».[8] Міністерства закордонних справ Туреччини та Азербайджану негайно засудили це.[9][10] 3 травня 2023 року міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу оголосив, що Туреччина закрила свій повітряний простір для вірменських авіаліній у відповідь на меморіал[11][12].
- Організація азатамартиків і колишніх політв'язнів (АСАЛА) «Ухт Арараті»
- Операція «Немезіс»
- http://operationnemesis.com/condemned.html
- http://www.operationnemesis.com/avengers.html
- http://operationnemesis.com/
- ↑ https://dialnet.unirioja.es/servlet/articulo?codigo=4542014
- ↑ а б в г д е Операція Немезіс
- ↑ Согомон Тейлерян: Один з великих синів вірменського народу. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 17 травня 2011.
- ↑ Черчилль Вінстон Спенсер «Світова криза» Глава XVII. Жива Туреччина стор. 250
- ↑ Resistance and revenge: the Armenian … — Google Книги
- ↑ Cleveland, William: A History of the Modern Middle East. Boulder: Westview Press, 2004. «World War I and the End of the Ottoman Order», 146—167.
- ↑ https://1news.az/news/20100417045354337-Armyane-Tbilisi-dobilis-ot-gruzinskikh-vlastei-demontazha-pamyatnoi-doski-v-chest-Dzhemal-pashi-FOTO.
- ↑ The "Nemesis" monument solemnly opened in Yerevan. Armenpress. 25 квітня 2023. Архів оригіналу за 26 квітня 2023.
- ↑ Statement on the monument to the terrorist "Nemesis" operation in Armenia. Ministry of Foreign Affairs of Azerbaijan. 26 квітня 2023. Архів оригіналу за 26 квітня 2023.
- ↑ Press Release Regarding the Unveiling of the "Nemesis Monument" in Yerevan, the Capital of Armenia. Republic of Türkiye Ministry of Foreign Affairs. 26 квітня 2023. Архів оригіналу за 30 квітня 2023.
- ↑ Kucera, Joshua (3 травня 2023). Turkey restricts airspace to Armenia over genocide memorial. Eurasianet. Архів оригіналу за 6 травня 2023.
- ↑ Turkey has shut its airspace to Armenian flights, minister says. Reuters. 3 травня 2023. Архів оригіналу за 5 травня 2023.