Немира Резанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Немира Резанович[1][2], Немира Рязанович[3] гербу Корчак (пол. Niemira Riazanowicz; ? — невдовзі після 31 грудня 1453[4]) — литовсько-руський боярин, державний та військовий діяч ВКЛ. Член ради князів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник впливового руського роду, мав братів Івана Козарина, маршалка Луцької землі, та Митка.

Одна з перших згадок про нього — 1415 року в грамоті князя Свидригайла Ольгердовича для костелу Пречистої Діви Марії в Жидачеві, де він згаданий свідком запису фундушу.[5] Леонтій Войтович вважає дату помилковою, бо Свидригайло Ольгердович тоді був ув'язнений у Крем'янецькій тюрмі.[6] Восени 1449 року брав участь у з'їзді панів ВКЛ та великого князя Казимира Ягелончика. Свидригайло доручив Н. Резановичу по своїй смерті приєднати Луцьк до ВКЛ[7].

Наприкінці 1453 року як луцький староста разом з Олізаром Шиловичем правдоподібно став на чолі волинських бояр, які виступали проти ВКЛ.[8]

За вірну службу Свидригайло після 1442 року надав місту Литовеж, яке посідав Немира Резанович, магдебурзьке право[7]. У 1460 році отримав від князя Лева Свидригайла село Бубнів (нині Володимир-Волинського району).[9]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина — Анна. Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бірюліна О. У пошуках сакральної пам'ятки: топографічний та людський простір чудотворної ікони Богородиці з Пілганова
  2. Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI — третя чверть XVII ст.) // Медієвіст. — 11 квітня 2013.
  3. а б Собчук В. Степанська волость і її власники (до кінця 60-х років XVI ст.) // Національний університет «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 18.
  4. а б Ożóg K. Riazanowicz Niemira h. Korczak (zm. po r. 1453)… — S. 270.
  5. Akta grodzkie i ziemskie z c zasów Rzeczypospolitej Polskiej… — Lwów. — Т. 2. — S. 65. (лат.)
  6. Войтович Л. 7.8. Князі і традиції державності // Ізборник
  7. а б Ożóg K. Riazanowicz Niemira h. Korczak (zm. po r. 1453)… — S. 270.
  8. Krupska A. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIІІ/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)
  9. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 143.
  10. в оригіналі пол. zm. po r. 1461
  11. Kuczyński S. M. Czartoryski Michał Wasylewicz, książę h. Pogoń litewska (zm. przed r. 1489) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV/1, zeszyt 16. — S. 287. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]