Немоноксацин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немоноксацин
Nemonoxacin structure.svg
Назва за IUPAC 7-[(3S,5S)-3-Amino-5-methyl-1-piperidinyl]-1-cyclopropyl-8-methoxy-4-oxo-1,4-dihydro-3-quinolinecarboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 378746-64-6
PubChem 11993740
DrugBank 06600
SMILES C[C@H]1C[C@@H](CN(C1)c2ccc3c(c2OC)n(cc(c3=O)C(=O)O)C4CC4)N
InChI 1/C20H25N3O4/c1-11-7-12(21)9-22(8-11)16-6-5-14-17(19(16)27-2)23(13-3-4-13)10-15(18(14)24)20(25)26/h5-6,10-13H,3-4,7-9,21H2,1-2H3,(H,25,26)/t11-,12-/m0/s1
Властивості
Молекулярна формула C20H25N3O4
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Немоноксацин — синтетичний антибіотик із групи хінолонів для перорального та парентерального застосування. Препарат знаходиться у стадії клінічних досліджень та розроблений тайванською компанією TaiGen Biotechnology.[1]

Фармакологічні властивості[ред. | ред. код]

Немоноксацин — антибіотик із групи нефторованих хінолонів, що був розроблений тайванською компанією TaiGen Biotechnology та пройшов ІІ та ІІІ фазу клінічних досліджень у Китаї та на Тайвані і ІІ фазу клінічних досліджень у США.[1] Під час клінічних досліджень немоноксацину спостерігалась висока активність препарату до метицилінрезистентних штамів Staphylococcus aureus (MRSA), до пневмококів та стафілококів, які стійкі до фторхінолонів, та інших, як грампозитивних, так і грамнегативних та атипових мікроорганізмів.[2][3] У клінічних дослідженнх немоноксацин виявляв ефективність у лікуванні позалікарняної пневмонії та інфекцій шкіри та м'яких тканин (включно із діабетичною стопою).[1][4] Препарат розроблений для застосування як для перорального, так і парентерального застосування.[1] Під час клінічних досліджень встановлено, що препарат добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація антибіотику у плазмі крові досягається протягом 1—2 годин після прийому препарату, цей час підвищувався при вживанні антибіотику з їжею. При вживанні препарату з їжею знижувалалась концентрація препарату в крові. Немоноксацин майже не метаболізується в організмі, виводиться переважно нирками у незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату складає 10—12 годин.[3] Під час клінічних досліджень немоноксацину спостерігалась більша частота побічних ефектів у порівнянні з левофлоксацином (нудота, діарея, головний біль, запаморочення)[5][4], але усі побічні ефекти були помірними та самостійно проходили після закінчення прийому препарату.[3] У грудні 2013 року немоноксацин був схвалений FDA для прискореної процедури реєстрації для лікування позагоспітальної пневмонії та інфекцій шкіри і м'яких тканин.[1]

Примітки[ред. | ред. код]