Немілостівий Віталій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віталій Олександрович Немілостівий
Vitaliy Nemilostivyi.jpg
Віталій Немілостівий у 2014
Народився 26 квітня 1968(1968-04-26) (53 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність громадський діяч, промисловець
Alma mater Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого та Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Членство Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України[1]
Партія безпартійний
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
безпартійний (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Віталій Олександрович Немілостівий (нар. 26 квітня 1968, Харків) — колишній заступник міністра з питань стратегічних галузей промисловості, народний депутат України VII скликання[2].

Освіта

1994 року закінчив Харківський педагогічний інститут, 2001 — отримав другий диплом і кваліфікацію юриста, закінчивши Національну юридичну академію.

Біографія

  • 19951997 — директор з зовнішньоекономічної діяльності АТ «Автомобілі Росії».
  • 1997 — президент асоціації «Слобода».
  • 19972001 — голова правління ВАТ «Будгідропривід».
  • 20012002 — радник ВАТ «Будгідропривід».
  • 20022003 — генеральний директор ТОВ "ІОЦ «Машгідропривід».
  • 20032004 — голова правління ЗАТ «ХЗТУ».
  • З 2004 — голова наглядової ради ЗАТ «ХЗТУ».
  • 2004 — виконавчий директор ТОВ «Будгідропривід».
  • 20032005 — генеральний директор корпорації «УкрІннМаш»
  • 20052006 — президент корпорації «УкрІннМаш».
  • 20062007 — перший заступник генерального директора ДП «Завод ім. Малишева» з питань стратегічного планування та реструктуризації.
  • 20072007 — в.о. генерального директора ДП «Завод імені В. О. Малишева», згодом — генеральний директор.
  • Грудень 2007 — березень 2010 — Перший заступник Міністра промислової політики України[3][4].
  • Березень 2010 — жовтень 2011 — заступник Міністра промислової політики України[5][6].
  • Листопад 2011 — липень 2012 — Президент асоціації «Слобода»
  • Липень 2011 — листопад 2012 — Почесний Голова Корпорації «УкрІннМаш»
  • 12.12.2012 — 27.11.2014 — Народний депутат України 7 скликання, Секретар комітету Верховної Ради України з питань промислової та інвестиційної політики, Член спеціальної контрольної комісії ВРУ з питань приватизації.
  • Січень 2015 — липень 2020 — Почесний Голова Корпорації «УкрІннМаш»[джерело не вказане 535 днів].
  • Грудень 2016 — серпень 2020 — Голова Комітету Федерації роботодавців України з розвитку промисловості, державних закупівель та співпраці з державним сектором економіки[джерело не вказане 535 днів].
  • Грудень 2018 — серпень 2020 — Заступник Голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні.

Політика

Депутат Комінтернівської райради міста Харкова (20022006). Був членом Партії зелених України, невдало балотувався від неї під час місцевих виборів 2006 року.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України від партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», № 62 в списку. Під час виборів очолював виборчій штаб Об'єднаної опозиції в Харківській області. Безпартійний.

Був Секретарем Комітету ВРУ з питань промислової та інвестиційної політики, членом Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації у VII скл.

4 квітня 2013 р. вийшов з фракції партії «Батьківщина» та подав заяву про складання депутатських повноважень[7].

21 січня 2021 року звільнений з посади заступника міністра з питань стратегічних галузей промисловості після скандалу з патрульними, котрі зупинили його під час керування автомобілем напідпитку[8][9].

Нагороди та державні ранги

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Кабмін звільнив заступника віцепрем'єра Уруського
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2007 року № 1236-р «Про призначення Немілостівого В.О. першим заступником Міністра промислової політики України».
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2010 року № 535-р «Про звільнення Немілостівого В.О. з посади першого заступника Міністра промислової політики України».
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2010 року № 536-р «Про призначення Немілостівого В.О. заступником Міністра промислової політики України».
  6. Указ Президента України від 5 жовтня 2011 року № 967/2011 «Про звільнення В. Немілостівого з посади заступника Міністра промислової політики України»
  7. Немилостивий написав заяву про відмову від мандата. obozrevatel.com (uk). 
  8. П'яне водіння і штовханина: поліція розповіла про скандал із заступником Уруського
  9. Заступника Уруського звільнили після скандалу з поліцією. РБК-Украина (ru). Процитовано 2021-01-21. 
  10. Указ Президента України від 24 серпня 2013 року № 448/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

Посилання