Ненсі Ворд
| Ненсі Ворд | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
1738 Chotad, Монро, Теннессі, США |
| Померла |
1822[1] або 1824[1] Теннессі, США |
| Поховання | Nancy Ward Tombd[2] |
| Країна |
.svg){kind=small} США |
| Національність | черокі[3][4] |
| Діяльність | політична діячка |
Ненсі Ворд (1738—1822 або 1824) — «військова жінка[en]» з племені черокі. Цей статус дозволяв їй брати участь у зборах і ухвалювати рішення разом з вождями племені та іншими військовими жінками. Вірила в мирне співіснування з євроамериканцями і вела з ними переговори, також була послом, відіграла значну роль у збереженні миру. Її діяльність сприяла суттєвим змінам у спільноті черокі[5].
Військова жінка[ред. | ред. код]
Ненсі народилася в головному місті черокі, Чоті[en]. Її чероцьке ім'я Nanyehi, що перекладається як «та, хто йде першою». Вона була дочкою британського офіцера і сестри вождя черокі (з клану Вовків) і знала обидві мови (англійську та мову черокі)[5]. У своєму племені вона носила високий титул «військової жінки», який дозволяв їй брати участь у вищих зборах і ухвалювати рішення нарівні з усіма. Цей статус дістався їй після того, як вона продемонструвала себе як хорошого воїна під час військового конфлікту між черокі і плем'ям струмка 1775 року. В тому бою вбито її чоловіка, а Ненсі підняла його зброю і кинулася в бій, ведучи свій народ до перемоги[6]. Так у віці 18 років Ненсі стала членом ради вождів. Її також призначено головою ради жінок і вона взяла на себе роль перемовниці й посла[7].
Ненсі вийшла заміж вдруге. Її новим чоловіком став Браєн Ворд, у якого, однак, на той момент вже була дружина, яка жила в Південній Кароліні. Незабаром він повернувся до своєї першої дружини, але не перестав підтримувати стосунків з Ненсі[8].
Зміни в суспільстві[ред. | ред. код]
На початку 1760-х років Черокі уклали союз з англійськими колоністами. В обмін на допомогу індіанців, колоністи обіцяли захищати їх від нападів племені струмка і племені чокто. Це призвело до будівництва військової бази англійців на землях черокі. Однак стався інцидент, у ході якого англійські військові вбили групу індіанців черокі, що поверталися з полювання. Щоб помститися, індіанці вбили 20 поселенців військової бази і з цього почався дворічний конфлікт між черокі і поселенцями[9].
Як військова жінка, Ненсі мала можливість звільняти полонених за власним рішенням. 1776 року вона звільнила з полону місіс Лідію Бін, яку Ненсі привела у свій будинок, щоб вилікувати її поранення, отримане в бою між англійцями і черокі. Місіс Бін навчила Ненсі ткати одяг. До цього моменту черокі робили одяг зі шкур тварин і тканин, куплених у колонізаторів. Це спричинило величезні зміни у всьому суспільстві черокі. Змінився не тільки одяг, але й спосіб життя — тепер жінки ткали, а чоловікам довелося взяти на себе сільськогосподарські роботи, які до цього традиційно вважалися жіночою справою[10].
Місіс Бін також привела Ненсі двох корів з військової бази і навчила доїти їх, доглядати і вирощувати їх, а також навчила її готувати молочні продукти. Ненсі передала ці знання індіанцям і пізніше це допомагало їм вижити в роки, коли мисливці приносили мало здобичі[10].
Обидва ці нововведення стали причинами великих змін у суспільному ладі і способі життя черокі.
Переговори[ред. | ред. код]
Ненсі вивчилася мистецтва дипломатії у свого дядька по материнській лінії, вождя Аттікуллакулли[11]. Ненсі вірила в мирні переговори і протягом багатьох років намагалася встановити мир між племенем і англійцями, намагалася запобігати військовим конфліктам, була неофіційним послом свого племені. Її зусилля допомагали запобігати як нападам на англійських поселенців з боку черокі, так і на індіанців з боку англійців[12]. Але не всі її спроби встановити мир і захистити своє плем'я були вдалими. Так, вона намагалася зупинити своїх одноплемінників, які продавали землі колоністам. Вона попереджала їх про наслідки і закликала замість продажу розвивати і збільшувати свої землі, щоб отримувати з них більше благ. Але її слова нехтували і все більше земель відходило прибульцям[13].
1781 року черокі зустрілися з делегацією, яку очолював Джон Севір[en], щоб поговорити про землі вздовж річки Літл Піджен. Ненсі висловила велике здивування тим, що серед колонізаторів не було жодної жінки-парламентера. А Джон, у свою чергу, був вражений тим, що вона вважала, що таку важливу роботу слід доручити жінці. На це Ненсі відповіла йому: «Ти ж знаєш, що на жінок завжди дивляться як на порожнє місце, а ми — ваші матері, а ви — наші сини. Ми закликаємо вас до миру. І цей мир має тривати вічно. Дозвольте синам ваших жінок бути нашими синами, а наші сини будуть вашими. Дозвольте вашим жінкам почути наші слова»[14]. Пізніше свідки тієї зустрічі говорили, що її промова була дуже зворушливою.
Пам'ять про Ненсі[ред. | ред. код]
Ненсі померла до того, як американці вигнали черокі з залишків їхніх земель. Її поховано на вершині пагорба в Бентоні, Теннессі. 1923 року над її могилою встановлено меморіальну плиту[15].
Також були спроби створити музей Ненсі Ворд. Статую Ненсі, створену 1906 року, вкрадено, Історичне товариство Америки намагається знайти і повернути її[16].
Ненсі пам'ятають не тільки як важливу фігуру для племені черокі, але і як одну з перших жінок в американській політиці.[16]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г https://books.google.com/books?id=gfic5eOnNDwC&pg=PA34
- ↑ Національний реєстр історичних місць США — 1966.
- ↑ Starr E. History of the Cherokee Indians and Their Legends and Folk Lore — 1921.
- ↑ Native American Women: A Biographical Dictionary — Routledge. — ISBN 978-0-415-93020-8
- ↑ а б Brooklyn Museum: Nancy Ward. www.brooklynmuseum.org. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ Transatlantic feminisms in the age of revolutions. — New York : Oxford University Press, 2011. — 1 online resource (xii, 403 pages) с. — ISBN 9780199743490.
- ↑ Nancy Ward | Native American leader. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ Nanyehi (Nancy) Ward (англ.). National Women's History Museum. Процитовано 18 березня 2018.
- ↑ Carl Waldman. Encyclopedia of Native American Tribes. — Infobase Publishing, 2014-05-14. — 386 с. — ISBN 9781438110103.
- ↑ а б Timberlake, Henry, -1765. The memoirs of Lt. Henry Timberlake : the story of a soldier, adventurer, and emissary to the Cherokees, 1756-1765. — Cherokee, N.C. : Museum of the Cherokee Indian Press, 2007. — xxxii, 176 pages, [8] pages of plates с. — ISBN 9780807831267.
- ↑ Notable American women, 1607-1950; a biographical dictionary. — Cambridge, Mass., : Belknap Press of Harvard University Press, 1971. — 3 volumes с. — ISBN 9780674627345.
- ↑ Felton, Harold W., 1902-1991. Nancy Ward, Cherokee. — New York : Dodd, Mead, 1975. — 89 pages с. — ISBN 9780396070726.
- ↑ Rozema, Vicki, 1954-. Footsteps of the Cherokees : a guide to the eastern homelands of the Cherokee Nation. — 2nd ed. — Winston-Salem, N.C. : John F. Blair, 2007. — xix, 394 pages с. — ISBN 9780895873460.
- ↑ Indigenous women and feminism : politics, activism, culture. — Vancouver : UBC Press, 2010. — x, 333 pages с. — ISBN 9780774818087.
- ↑ Women and war : a historical encyclopedia from antiquity to the present. — Santa Barbara, Calif. : ABC-CLIO, 2006. — 1 online resource (2 volumes) с. — ISBN 9781851097708.
- ↑ а б Sutton, Jane S. The house of my sojourn : rhetoric, women, and the question of authority. — Tuscaloosa : University of Alabama Press, 2010. — 1 online resource (xii, 219 pages) с. — ISBN 9780817317157.
|
