Неодружений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Неодру́жений[1], па́рубок[2], кавале́р[3] — нежонатий дорослий чоловік, який досяг повноліття і не перебуває в шлюбі, тобто, який не пов'язаний з іншою особою особистими зв'язками легально-правового характеру (в цьому випадку шлюбом чи іншим санкціонованим цивільним союзом).

Цей термін не стосується того, хто вже був у шлюбних стосунках, якщо партнер помер, тоді він вдівець, а якщо розвівся, розлучився — розведений. Хоча кавалер — це той, хто був пов'язаний таким чином, але стосунки були скасовані.

«Неодружений». 1846
Гравюра, на якій зображено одинокого чоловіка, який з сумом тримає в руці зображення чоловіка із дружиною та трьома дітьми з підписом «Одружений».

Старий парубок (кавалер) — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим.

Цитати[ред. | ред. код]

«Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак»

Іван Котляревський, I, 1952, 65

«Хіба ж ти не знаєш, що він не парубок, що він жонатий? — сказав батько.»

Нечуй-Левицький, II, 1956, 238

«Пріся? Надивилась я на Прісю за ті два тижні влітку. У неї тільки кавалери в голові.»

Андрій Головко, II, 1957, 591

«Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку,.. — і досі не знає.»

Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14

Ставлення до неодружених було різне в різних епохах та в різних країнах. У деяких він, як і незаміжня жінка, зазнає остракізму та інших, часто юридично санкціонованих, переслідувань. В інших щодо цього існує толерантність.

Духовенство в католицькій церкві не може одружитися (безшлюбність, целібат[4]).

Існує декілька соціальних, суспільних, психологічних та інших причин, чому деякі чоловіки залишаються неодруженими. У різних суспільствах, на різних етапах розвитку кількість парубків коливалася. В деяких суспільствах до нежонатих чоловіків відносилися вороже, підозрюючи гомосексуальні чи деякі інші нахили. Майже всі суспільства не заохочували одиноких чоловіків і створювали систему традицій та законів, спрямованих проти старих парубків. Так у Спарті нежонатим чоловікам заборонялося брати участь у спортивних змаганнях і їм не віддавали звичну для старих людей шану. У багатьох суспільствах Європи нежонаті парубки обкладалися окремими податками. Відношення до старих парубків різне в різних суспільствах — від обмеження їх прав і окремих податків до простого глузування та висміювання. Деякі з традицій стосовно старих парубків мають комічний і доброзичливий характер: наприклад, у Північній Німеччині ще й донині нежонатих парубків на 30-й день народження примушують підмітати в ратуші, аж поки їх не поцілує дівчина. В деяких розвинутих суспільствах Західної Європи та Північної Америки дедалі більше чоловіків воліють парубкувати, ніж одружуватися, з огляду на комфортність життя і бажання не обмежувати свій стиль життя сімейними обов'язками.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Неодружений // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Парубок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Кавалер // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Целібат // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]