Неокесарійська єпархія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Неокесарійська єпархія
Дата створення / заснування 325
Зображення
Країна  Туреччина
Місце розташування Niksard
Час/дата припинення існування 1922

Неокесарійська єпархія в Понті - закрита кафедра Константинопольського патріархату (грец.: Μητρόπολις Νεοκαισαρείας; Mitrópolis Neokaisareias) і титулярна церква в Католицькій церкві (лат.: Archidioecesis Neocaesariensis in Ponto).

Історія[ред. | ред. код]

Неокесарія, що відповідає нинішньому місту Ніксар в Туреччині, була стародавньою єпархією в римській провінції Понт-Полемоніак, заснована в ІІІ столітті і зведена до столичної кафедри в IV столітті. Вона входила до Константинопольського патріархату.

Римський мартиролог згадує про таких святих і мучеників Неокесарії Понтійської: Троадій (2 березня)[1], Єпископа Афінодора (7 листопада)[2], Григорія Чудотворця (17 листопада). У Vetus Martyrologium Romanum також згадується Макрин (14 січня).

У «Notitia Episcopatuum» псевдо-Епіфанія, складеному за правління імператора Іраклія I (близько 640 р.), кафедра Неокесарії занесена на 17-е місце в ієрархічному порядку митрополій Константинопольського патріархату[3]; в цій Notitia їй приписуються чотири суфраганські єпархії: Трапезонда, Серасонте, Полемонія і Комана.[4]

У Notitia Episcopatuum, що приписується імператору Леву VI (початок Х ст .), становище провінції дещо змінилося: Неоцесарія перейшла на 18 місце серед митрополій Константинопольського патріархату[5]; суфраганські єпархії — це Серасонте, Полемонія та Комана[6]; згадується нове місце, відсутнє в Notitia трьома століттями раніше, а саме Різео, автокефальна архієпископія[7]. Трапезундська архієпархія з VIII століття була зведена в ранг митрополії; у Нотиції знаходиться на 33 місці серед митрополій патріархату[8].

Серед його єпископів особливо пам’ятається святий Григорій, відомий як тауматург, і видатний богослов. Між 314 і 315 роками в Неокесарії відбувся Синод єпископів, з яких залишилося п’ятнадцять канонів щодо церковної дисципліни.

Під час османської окупації регіону митрополити перенесли свою резиденцію спочатку в Токат, а потім в Уніє . 19 січня 1630 року Константинопольський патріарший синод ухвалив рішення про закриття митрополії Гангра та її об'єднання з Неокесарією, територія якої, таким чином, стала двома несуміжними частинами, відокремленими від території метрополії Амасеї.

Архієпархія проіснувала до ХХ століття. Після Лозаннського договору, щоб покласти край греко-турецькій війні, у 1923 р . був здійснений обмін населенням між Грецією та Туреччиною, що призвело до повного зникнення присутності православних християн на території архиєпархії.

З XVII століття Неокесарія в Понті вважалася одним з титульних архієпископських осідків Католицької Церкви; місце було вакантним з 30 липня 1967 року.

Хронотаксис архієпископів[ред. | ред. код]

Хронотаксис титулярних архієпископів[ред. | ред. код]

Єпископів Неокесарії Понтійської плутають з єпископами Неокесарії Сирійської та Неокесарії Віфінійської, оскільки в наведених джерелах хронотаксис трьох місць не відрізняється.

  • Маріо Альберіцці † (19 січня 1671 — 27 травня 1675 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Джованні а Порта-Латина)
  • Грегоріо Джузеппе Гаетані де Арагонія † (24 лютого 1676 — 2 травня 1695 призначений титулярним патріархом Александрії)
  • Алессандро Сфорца † (13 червня 1695 - ? померла)
  • Помпео Альдрованді † (5 жовтня 1716 — 23 березня 1729 призначений титулярним патріархом Єрусалиму)
  • Буенавентура Кордова Еспіноса де ла Серда † (6 квітня 1761 — 26 червня 1769 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Лоренцо-ін-Панісперна) [21]
  • Джироламо Вольпі † (16 вересня 1776 р. - ? помер)
  • Антоніо Бальдіні † (помер 21 лютого 1820 — 8 травня 1830 )
  • Маттео Євстакіо Гонелла † (20 травня 1850 — 22 червня 1866 призначений єпископом Вітербо)
  • Едвард Генрі Говард † (25 червня 1872 — 12 березня 1877 призначений кардиналом-пресвітером святих Івана і Павла)
  • Гаетано Алоїзі Мазелла † (22 травня 1877 — 14 березня 1887 призначений кардиналом-пресвітером Сан-Томмазо-ін-Паріоне)
  • П'єр-Жан-Жозеф Субранн † (помер 25 листопада 1887 - 18 червня 1893)
  • Джузеппе Шіро † (помер 29 листопада 1895 — 1 серпня 1927)
  • Джакомо Монтанеллі † (23 листопада 1928 — 17 лютого 1929, наступник архієпископа Верчеллі)
  • Антонін-Фернан Драп'є, OP † (7 жовтня 1929 - 30 липня 1967 помер)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Il Vetus Martyrologium Romanum menziona lo stesso santo con il nome di Troade alla data del 28 dicembre.
  2. Il Vetus Martyrologium Romanum menziona lo stesso santo alla data del 18 ottobre.
  3. Gelzer, op. cit., p. 534, nº 24.
  4. Gelzer, op. cit., p. 539, nnº 240-244.
  5. Gelzer, op. cit., p. 550, nº 21.
  6. Gelzer, op. cit., p. 554, nnº 298-301.
  7. Gelzer, op. cit., p. 551, nº 98.
  8. Gelzer, op. cit., p. 551, nº 36.
  9. Concilium Constantinopolitanum a. 691/92 in Trullo habitum (Concilium Quinisextum), edidit Heinz Ohme, adiuvantibus Reinhard Flogaus et Christof Rudolf Kraus, «Acta conciliorum oecumenicorum», series secunda, volumen secundum, pars quarta, Berlin/Boston, 2013, p. 66, nº 24.
  10. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 2405.
  11. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 8465.
  12. Gustave Léon Schlumberger, Sigillographie de l'empire byzantin, 1884, p. 291.
  13. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 4025.
  14. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 4594.
  15. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 28483.
  16. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 20922.
  17. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 25580.
  18. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 26040.
  19. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 31871.
  20. Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit, edizione online nº 11530.
  21. Detiene allo stesso momento il titolo di patriarca delle Indie Occidentali.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]