Неокласицизм (музика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Неокласицизм — напрям у академічній музиці XX століття, представники якого прагнули до відродження стилістичних рис музики ранньокласичного і докласичного періоду. Найбільшого розвитку досяг в 1920-х — 1930-х роках.

Неокласика XX століття[ред. | ред. код]

Як реакція і пряме заперечення на музичний стиль імпресіонізму, неокласицизм вперше отримав своє закінчене втілення в 1910-ті роки в фортепіанних і вокально-симфонічних творах Еріка Саті і Макса Регера.

В 1920-ті роки неокласицизм отримав потужний розвиток насамперед у творчості Ігоря Стравінського, Альбера Русселя і Отторіно Респіги, а також молодих послідовників Саті, представників французької «шістки» (Даріус Мійо, Артур Онеґґер, Франсіс Пуленк та інших) і деяких інших композиторів. В Німеччині цей напрямок очолив Пауль Гіндеміт.

Неокласика XXI століття[ред. | ред. код]

В XXI столітті термін «неокласика» часто використовують як варіант назви стилю Classical Crossover — своєрідного синтезу, гармонійного поєднання елементів класичної музики і поп-, рок-, або електронної музики. Деякі представники цього стилю — гурт Elend, Людовіко Ейнауді, Slava Jamm і Secret Garden.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Глебов Игорь (Асафьев Б. В.). Книга о Стравинском. Л., 1929;
  • Ярустовский Б., И. Стравинский. Краткий очерк жизни и творчества. М., 1963, 1969;
  • Друскин М. Пути развития современной зарубежной музыки. в кн.: Вопросы современной музыки, Л., 1963;
  • Друскин М. И. Стравинский. Л. — М., 1974;
  • Михайлов М. О классицистских тенденциях в музыке XIX — начала XX века. в кн.: Вопросы теории и эстетики музыки. вып. 2, Л., 1963;
  • Нестьев И. На рубеже двух столетий. М., 1967;
  • Смирнов В. Возникновение неоклассицизма и неоклассицизм И. Стравинского. в кн.: Кризис буржуазной культуры и музыка. вып. 2, М., 1973;
  • Mersmann H. Die moderne Musik seit der Romantik. Wildpark — Potsdam, 1928;
  • Wörner К. Musik der Gegenwart. Geschichte der neuen Musik. Mainz., 1949;
  • Stuckenschmidt H. Neue Musik. В., 1951;
  • Busoni F. Wesen und Einheit der Musik. В., 1956;
  • Austin W. Music in the 20th century. N. Y., 1966.