Неонуар
Неонуар (нео — з дав.-гр. νέος — «новий»; нуар — з фр. noir — «чорний») — жанр фільму, в якому чітко використовуються елементи нуару (похилі ракурси, перекіс композицій сцен, взаємодія між темрявою і світлом; загальні мотиви: злочин і покарання, переворот традиційних моральних цінностей, песимістична позиція про значення життя і про місце людства у Всесвіті), але з новими темами, змістом, стилів і візуальних елементів, відсутніх у фільмах нуар сорокових і п'ятдесятих років двадцятого століття.
Нео-нуар, порівняно з класичним нуаром є дещо розпливчастим жанром фільмів. Основними тематиками фільмів нео-нуару є вина, спокута, суть людської природи, проблеми пізнання, пам'ять та ідентичність. У нео-нуарному всесвіті лінії між добром і злом, правильним і неправильним розмиті, а детектив і кримінал часто віддзеркалюють один одного. Нео-нуарний детектив — часто людина морально скомпрометована і духовно вражена. Нео-нуар передає неоднозначність, розчарування і дезорієнтацію деколи більш ефектно та ефективно, ніж класичний фільм-нуар, оскільки нео-нуар, спираючись на звичаї нуарного жанру, водночас може підірвати їх, виходити за їх межі жанрових обмежень і відкривати нові шляхи кінематографічної та філософської розвідки[джерело?].
Приклади нео-нуарних фільмів[ред. | ред. код]
- Той, хто біжить по лезу (1982)[1]
- Мовчання ягнят (1991)[1]
- Звичайні підозрювані (1995)[2][1]
- Сім (1995)[1]
- Таємниці Лос-Анджелеса (1997)[2][1]
- Темне місто (1998)[1]
- Цілком таємно (1998)[2]
- Бійцівський клуб (1999)[1]
- Пам'ятай (2000)[3][2][1]
- Малголленд-Драйв (2001)[1]
- Тренувальний день (2001)[4]
- Безсоння (2002)[1]
- Співучасник (2004)[1]
- Цеглина (2005)[3]
- Бетмен: Початок (2005)[4]
- Не впіймали - не злодій (2006)[3]
- Зодіак (2007)[1]
- Старим тут не місце (2007)[1]
- Темний лицар (2008)[4]
- Острів проклятих (2010)[1][2]
- Початок (2010)[5]
- Драйв (2011)[6][7]
- Темний лицар повертається (2012)[8]
- Той, хто біжить по лезу 2049 (2017)[9]
- Телесеріали
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р The Film Noir Encyclopedia by Robert Porfirio, Alain Silver, James Ursini and Elizabeth Ward (2010)
- ↑ а б в г д Mark T. Conrad, ed. (2009) The Philosophy of Neo-Noir
- ↑ а б в James Naremore, More than Night: Film Noir in Its Contexts (2008)
- ↑ а б в Historical Dictionary of Film Noir by Andrew Spicer (2010)
- ↑ Marc Steinberg. Postmodernity is the New Black: The Evolution of American Film Noir. Academia.edu. Процитовано 8 травня 2018.
- ↑ Thomson, David. Thomson on Films: ‘Drive,’ a Cool, New Noir That Degenerates Into a Bloodbath. The New Republic.
- ↑ Harris, Brandon. Nicolas Winding Refn, Drive.
- ↑ Justin Chang. Film Review: ‘The Dark Knight Rises’. Variety. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Egner, Jeremy (8 вересня 2017). ‘Blade Runner 2049’: Harrison Ford, Ryan Gosling and the Creators Discuss the Sequel. www.nytimes.com. Процитовано 6 травня 2018.
- ↑ Andrew Donaldson (20 жовтня 2017). Series Review: Netflix's 'The Expanse' is a future in 50 shades of neo-noir. TimesLIVE (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
- ↑ Lewis Wallace (5 жовтня 2010). Beyond the Battle Blimp: Making Caprica's Gritty New Cap City. wired.com (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Mark Conard. The Philosophy of Neo-Noir. — University Press of Kentucky, 2007. — 222 с. — ISBN 0813172306. (англ.)
- Most Popular "Neo Noir" Titles - IMDb (англ.)
|
