Непа (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Непа
Iimagen river uk-150px.png
Nizhnyaya Tunguska.png
Непа на схемі басейну Нижньої Тунгуски
59°15′47″ пн. ш. 108°12′12″ сх. д. / 59.26305556002777308° пн. ш. 108.2036111100277793° сх. д. / 59.26305556002777308; 108.2036111100277793
Витік Ангарський кряж[3]
• координати 57°55′11″ пн. ш. 105°03′03″ сх. д. / 57.91972° пн. ш. 105.05083° сх. д. / 57.91972; 105.05083
висота, м 540 м[3]
Гирло Нижня Тунгуска, за 2477 км від її гирла та за 2 км нижче с. Непа[4]
• координати 59°15′47″ пн. ш. 108°12′13″ сх. д. / 59.26306° пн. ш. 108.20361° сх. д. / 59.26306; 108.20361
висота, м 240 м[4]
Похил, м/км 0,44 м/км
Басейн Нижня ТунгускаЄнісейКарське море
Країни: Росія Росія
Іркутська область
Прирічкові країни: Росія Росія
Іркутська область
Регіон Іркутська область
Іркутська область
Довжина 683 км[1][2]
Площа басейну: 19100 км²[1][2]
Середньорічний стік 62 м³/с (за 185 км від гирла)[5]
Притоки: ліві: Чамбета (119 км), Кия (91 км), Суринда (181 км), Чандакан (73 км), Чангиль (141 км), Іка (80 км)
код ДВР Росії 17010700112116100062768

Непа (рос. Непа) — річка в Азії, у центрально-південній частині Східного Сибіру, протікає територією Катангського району Іркутської області Росії. Ліва притока Нижньої Тунгуски[1]. Належить до водного басейну річки ЄнісейКарського моря.

Географія[ред. | ред. код]

Річка бере свій початок на Ангарському кряжі, на висоті 540 м над рівнем моря[3]. Тече в східному, потім північному і знову у східному напрямку, територією Середньосибірського плоскогір'я, у сильно звивистому руслі, у глибокій долині. Впадає, з лівого берега, у Нижню Тунгуску, за 2477 км від її гирла та за 2 км нижче від села Непа, на висоті 240 м[4].

Довжина річки — 683 км. Необхідно зазначити, що відстань від витоку Непи до гирла Нижньої Тунгуски становить 3160 км, що на 171 км більше за довжину самої Нижньої Тунгуски (2989 км). Площа басейну — 19100 км². Повне падіння рівня русла від витоку до гирла становить 300 м, що відповідає середньому похилу русла — 0,44 м/км.

Швидкість течії міняється в залежності від рельєфу поверхні, і коливається в межах 0,4-0,6 м/с — у верхній течії, 0,4-0,8 — в середній та нижній течії. Ширина русла у верхній течії доходить до 20-60 м, при глибині — 1,0-2,0 м, в середній течії ширина доходить до 55—64 м, при глибині — 1,1-1,5 м; в нижній течії ширина коливається в межах 55—107 м, місцями доходить до 125 м, при глибині — до 1,4-2,0 м. Дно русла річки складається місцями із твердих ґрунтових порід, місцями — кам'янисте[6]. Придатна для сплаву. Судноплавна від села Токма до гирла протягом 532 км.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Живлення переважно снігове. Замерзає в жовтні, розкривається у 2-й половині травня. Максимум повені у травні, яка поступово спадає до вересня місяця, межень у листопаді — квітні.

За період спостереження протягом 31 року (періоди 19661989 та 19931999) на станції у селі Іка, за 185 км від гирла, середньорічна витрата води річки становила 62 м³/с[5] для водного басейну 15000 км², що становить майже 77 % від загальної площі басейну річки (19100 км²). Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 130 міліметра на рік, що вважається середнім для цієї області.

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік був 5,51 м³/с (у березні), що становить менше 1,5 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у травні місяці та становить — 379 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) був 1,37 м³/с (у межень квітня 1969 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 577 м³/с (у травні 1983 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Непа
за 31 рік спостереження періоди 19661989 та 19931999 на станції: Іка (за 185 км від гирла), м³/с:
Джерело: Nepa At Ika (англ.). R-ArcticNET. 

Притоки[ред. | ред. код]

Річка Непа приймає близько сотні приток, довжиною 10 км і більше. Найбільших із них, довжиною понад 50 км і більше — 8, із них понад 100 км — 3 (від витоку до гирла):[7][8]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла р. Непи, (км) Витрата води,
(м³/с)
 Хушман 51 311 614
 Чамбета 119 1010 576
→ Кия 91 940 545
→ Суринда 181 2340 435
→ Чандакан 73 660 368
→ Чангиль 141 1460 346
→ Чинягда (Велика Чинягда) 58 380 193
→ Іка (Велика Іка) 80 1080 184
→ Якано (Велика Якано) 49 96

Населенні пункти[ред. | ред. код]

Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовані кілька невеликих населених пунктів, споруди зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): села Токма, Волокой (нежиле), Бур, Іка, зимник Березина, села Аян, Доткон (нежиле), Непа.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Річка Непа / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. а б Річка Непа // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  3. а б в Аркуш карти O-48-XXII. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1982 р. Видання 1989 р. (рос.), витік Непи, квадрат: 04х20
  4. а б в Аркуш карти O-49-25 Непа. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1970 р. Видання 1979 р. (рос.), гирло Непи, квадрат: 40х74
  5. а б Nepa At Ika (англ). R-ArcticNET. 
  6. Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 березень 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  7. Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
  8. Валідатор водних об'єктів річки Непи. Архівовано 16 квітень 2016 у Wayback Machine. Процитовано: 2016-03-14 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]