Нептун (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Статуя Нептуна біля львівської Ратуші

Непту́н (лат. Neptunus) — римське божество хмар, дощу й вод, культ якого ототожнився і злився з грецьким Посейдоном.

Був також покровителем коней і змагань на колісницях; звідси його вівтарі в Колізеї, у цирку Фламінія та ін.

У Римі на Марсовому полі стояв храм Нептуна, споруджений Агріппою на честь перемоги над Секстом Помпеєм.

Свято Нептуна, так звані нептуналії, справляли під час найбільшої посухи — 23 липня. Нептуна, як і Посейдона, античні скульптори зазвичай зображували у вигляді суворого старця з тризубцем у руках, яким він піднімав морські хвилі.

Дотепер серед моряків усього світу існує звичай «посвячувати Нептунові» тих, хто вперше перетинає екватор.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]