Нерубайське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Нерубайське
Вознесенська церква - пам'ятка культурної спадщини
Вознесенська церква - пам'ятка культурної спадщини
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Біляївський район Біляївський район
Рада/громада Нерубайська сільська рада
Код КОАТУУ 5121084201
Основні дані
Засноване 1795
Населення 8558
Площа 8,06 км²
Густота населення 1061,79 осіб/км²
Поштовий індекс 67661
Телефонний код +380 482
Географічні дані
Географічні координати 46°32′48″ пн. ш. 30°37′50″ сх. д. / 46.54667° пн. ш. 30.63056° сх. д. / 46.54667; 30.63056Координати: 46°32′48″ пн. ш. 30°37′50″ сх. д. / 46.54667° пн. ш. 30.63056° сх. д. / 46.54667; 30.63056
Середня висота
над рівнем моря
40 м
Водойми Хаджибейський лиман
Місцева влада
Адреса ради 67661, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Нерубайське, пл. Партизан, 4, тел. 39-00-90
Сільський голова В. Л. Юрківський
Карта
Нерубайське. Карта розташування: Україна
Нерубайське
Нерубайське
Нерубайське. Карта розташування: Одеська область
Нерубайське
Нерубайське
Locator Dot2.gif
Розташування села Нерубайське

Нерубайське у Вікісховищі?

Неруба́йське — село в Україні, в Біляївському районі Одеської області. Населення становить приблизно 8558 осіб[1].

Історія[ред. | ред. код]

Слов'янська назва села має прозору форму: Нерубайське походить від не рубати. Відомо, що в давнину на території села, як і взагалі на берегах Хаджибейського лиману, мешкали українські козаки. За легендою, між козаками й турками, які також населяли цей край (звідси й тюркомовні топоніми Одеської області, зокрема турецькою за походженням є назва Хаджибей), нерідко відбувалися сутички. Одного разу обидві сторони вирішили примиритися і з цією метою уклали договір не рубатися. Про присутність у минулому козаків свідчать залишки старовинних козацьких некрополів. На місцевих кладовищах (у Нерубайському їх офіційно два) подекуди можна знайти козацькі могили. Написи на хрестах виконані старою кирилицею. Саме село засновано у 1795 р. На його території збереглися споруди ще зі старих часів: Вознесенська церква з триярусною дзвіницею (у стилі класицизму) тощо.

До 1917 року село входить до складу Одеського градоначальства.

В історичному плані село відоме передусім завдяки радянському партизанському руху. У 1941—1942 рр. на території села базувався радянський партизанський загін під командуванням Героя Радянського Союзу В. Молодцова-Бадаєва[2].

Населення[ред. | ред. код]

Нерубайське належить до найбільших сіл Біляївського району і Одеської області. Його населення становить приблизно 8558 осіб. У селі живуть українці, росіяни, цигани, вірмени, корейці тощо. Оскільки село розташоване неподалік від Одеси, яка характеризується відносною економічною стабільністю, населення постійно зростає завдяки приїжджим, зокрема з інших країн. Багато корінних мешканців говорить українською мовою, нерідко суржикізованою. Етнічні групи, що компактно проживають у селі (скажімо, цигани), часто спілкуються своєю мовою.

Катакомби (Музей партизанської слави)[ред. | ред. код]

Докладніше: Одеські катакомби

Нерубайське відоме передусім завдяки Музею партизанської слави (меморіальний комплекс) і катакомбам, які простягаються під значною частиною населеного пункту і далі на інші райони. У роки німецько-радянської війни в катакомбах переховувалися одеські партизани. Нерубайські катакомби, як і решта одеських катакомб, утворилися внаслідок добування будівельного каменя — черепашнику, з якого у селі споруджено багато будинків. У підземеллях меморіального комплексу представлені предмети партизанського побуту й зразки зброї, на стінах наявні написи тих часів. Музей партизанської слави — єдиний офіційний вхід до просторих і багатокілометрових катакомб[3]. У селі є інші входи до катакомб, але через те, що були часті випадки зникнення в катакомбах людей, ці входи засипали.

Освіта й охорона здоров'я[ред. | ред. код]

У Нерубайському діють два загальноосвітні навчальні заклади, а саме: Нерубайський навчально-виховний комплекс (гімназія), Нерубайська загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів. У селі працює будинок культури, у якому функціонує школа мистецтв. Медичне обслуговування населення здійснює Нерубайська амбулаторія.

Транспорт[ред. | ред. код]

Через Нерубайське проходять дороги районного значення, які виходять на об'їзну дорогу та київську трасу (за напрямком Одеса — Київ). За радянських часів між Нерубайським і Одесою було регулярне автобусне сполучення. Сьогодні сполучення здійснюють маршрутні таксі № 84 (кінцева зупинка селище НАТІ, яке підпорядковане Нерубайській сільській раді), № 87 (так само) і № 87Н (кінцева зупинка Орловка, дачний масив).


Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]