Нерухома точка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Графік функції з трьома нерухомими точками

Нерухома точка відображення множини в себе — точка, яка відображається сама в себе.

Якщо відображення позначити оператором A, то нерухома точка x задовольняє рівнянню:

.

Зокрема, для функції однієї змінної нерухома точка задовольняє рівнянню

Приклади[ред. | ред. код]

Для параболи нерухомими точками є точки та .

Див. також[ред. | ред. код]