Нерівність Клаузіуса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нерівність Клаузіуса (1854): кількість теплоти, отримана системою при будь-якому круговому процесі, поділена на абсолютну температуру, при якій вона була отримана, недодатня.

Тут знак позначає круговий процес. Підведена кількість теплоти, квазістатично отримана системою, не залежить від шляху переходу (визначається лише початковим і кінцевим станами системи) — для квазістатичних процесів нерівність Клаузіуса перетворюється у рівність.

Наслідки[ред. | ред. код]

Нерівність Клаузіуса дозволяє ввести поняття ентропії.

Ентропія системи — функція її стану, визначена з точністю до довільної сталої. Різниця ентропії в двох рівноважних станах 1 і 2 за означенням дорівнює наведеній кількості теплоти, яку треба надати системі, щоб перевести її зі стану 1 в стан 2 за будь-яким квазістатичним шляхом.

З нерівності Клаузіуса і визначення ентропії безпосередньо слідує друге начало термодинаміки, закон зростання ентропії. Ентропія адіабатично ізольованої системи або зростає, або залишається сталою.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Morton, A. S., and P.J. Beckett. Basic Thermodynamics. New York: Philosophical Library Inc., 1969. Print.
  • Saad, Michel A. Thermodynamics for Engineers. Englewood Cliffs: Prentice-Hall, 1966. Print.
  • Hsieh, Jui Sheng. Principles of Thermodynamics. Washington, D.C.: Scripta Book Company, 1975. Print.
  • Zemansky, Mark W. Heat and Thermodynamics. 4th ed. New York: McGwaw-Hill Book Company, 1957. Print.
  • Clausius, Rudolf. The Mechanical Theory of Heat. London: Taylor and Francis, 1867. eBook