Неслухів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Неслухів
Nesluhiv gerb.gif Nesluhiv prapor.gif
Герб Прапор
Палац Дідушицьких
Палац Дідушицьких
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Кам'янка-Бузький район
Рада/громада Неслухівська сільська рада
Код КОАТУУ 4622184701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1241[1]
Населення 1081
Площа 10,17 км²
Густота населення 106,29 осіб/км²
Поштовий індекс 80455[2]
Телефонний код +380 3254
Географічні дані
Географічні координати 49°57′41″ пн. ш. 24°26′01″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 24.43361° сх. д. / 49.96139; 24.43361Координати: 49°57′41″ пн. ш. 24°26′01″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 24.43361° сх. д. / 49.96139; 24.43361
Середня висота
над рівнем моря
244 м
Місцева влада
Адреса ради 80455, Львівська обл., Кам'янка-Бузький р-н, с. Неслухів, тел. 6-74-35; 6-75-24
Карта
Неслухів. Карта розташування: Україна
Неслухів
Неслухів
Неслухів. Карта розташування: Львівська область
Неслухів
Неслухів

Неслухів у Вікісховищі?

Неслу́хів — село в Україні, в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Населення - 1081 особа. Орган місцевого самоврядування — Неслухівська сільська рада.

Історія[ред. | ред. код]

Знахідки археологічних досліджень на території села, які проводив археолог Кароль Гадачек, датуються часами до н. е. 

Стара назва села — Неслихів.

Згадується як Неслухів 4 травня 1472 року в книгах галицького суду [3].

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується шинок, село знищене татарами[4].

Через Неслухів проходив наземний торговий шлях з Римської Дакії до Західного Бугу і водний — Бугом до Прибалтики.


Друга світова Війна[ред. | ред. код]

В ході вторгнення СРСР до Польщі 19 вересня 1939 року радянські війська зайняли с. Неслухів. 26 — 28 жовтня 1939 року у львівському оперному театрі на Народних зборах було схвалено рішення про встановлення Радянської влади на Західній Україні та Декларацію про з'єднання Західної України з УРСР. Неслухів став радянським селом.

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР с. Неслухів було захоплене німецькими військами 30 червня 1941 року[5]. Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антигітлерівських настроїв в Україні, що спричинило розгортання на території села (як і на всій Західній Україні) повстанського руху.

18 липня 1944 року населений пункт був зайнятий військами 1-го Українського фронту.

Радянські часи[ред. | ред. код]

1944–1945 років у Неслухові триває формування і розвиток машинно-тракторної станції — МТС.

На початку п'ятдесятих років Неслухівська МТС стала потужним господарством: оброблялась земля в усіх навколишніх колгоспах та створила робочі місця для мешканців Неслухова та навколишніх сіл.

Одним із елементів радянської аграрної політики стала колективізація. Майже всі жителі села були категорично проти вступу в колгосп. Селян, що опиралися колективізації, разом з сім'ями вивозили до Сибіру.

З 1946 року, паралельно з МТС в селі діяв радгосп-плодорозсадник ім. Калініна, який розмістився на полях, що належали графу Дідушицькому.

У 1947 році було створено колгосп ім. Молотова. У 1956 році колгосп ім. Молотова було приєднано до колгоспу ім. 17 вересня, який знаходився в сусідньому селі Банюнин. Новий колгосп отримав назву ім. ХХ з'їзду КПРС.

У 1958 році Неслухівську МТС було реорганізовано в РТС (ремонтно-тракторну станцію).

9 червня 1959 року згідно з наказом № 133 на базі колишнього плодорозсадника було засновано Львівську Дослідну Станцію Садівництва УААН.

Пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Церква Св. арх. Михаїла

Відомі люди[ред. | ред. код]

Неслухівські стави[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Кам'янка-Бузький район
  3. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.346, №3565 (лат.)
  4. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  5. Ф.Зубач, Львівщина у Великій Вітчизняній війні, 1941–1945 рр. Збірник документів і матеріалів.,Львів: Каменяр, 1968. — С.406
  6. Лялька Я. С. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.

Джерела та література[ред. | ред. код]