Чудовисько озера Лох-Несс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нессі)
Перейти до: навігація, пошук
Нессі
Час існування: Наш час
0 млн років назад
Зазвичай Нессі вважають різновидом плезіозавра — цей ряд зауропсидів вимер 65 мільйонів років тому
Зазвичай Нессі вважають різновидом плезіозавра — цей ряд зауропсидів вимер 65 мільйонів років тому
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Архозавроподібні (Archosauromorpha)
Клас: Панчерепахи (Pantestudines)
Надряд: Завроптеригії (Sauropterygia)
Ряд: Плезіозаври (Plesiosauria)
Родина: Плезіозаврові (Plesiosauridae)
Рід: Нессі (Nessitera)
Вид: Нессі (Nessitera rhombopteryx)
Біноміальна назва
Nessitera rhombopteryx

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Loch Ness Monster
Такі обриси малює більшість очевидців

Чудо́висько озе́ра Лох-Несс, також відоме як Не́ссі (лат. Nessitera rhombopteryx) — нерозпізнана таємнича тварина чи група тварин (криптид), чию появу зафіксовано на шотландському озері Лох-Несс. Озеро є найбільшою за кількістю води прісноводною водоймою Великої Британії. Разом зі Сніговою людиною (єті, біґфутом) Не́ссі є найбільшим викликом для сучасних криптозоологів. Більшість науковців вважають зібрані на сьогодні докази непереконливими. Головна теорія вбачає у чудовиську вид плезіозавра.

Озеро[ред.ред. код]

Докладніше: Лох-Несс

Лох-Несс — найбільша за об'ємом води прісноводна водойма Великої Британії. Воно характерне тим, що дуже довге та вузьке — Лох-Несс завдовжки близько 38 км, а завширшки — у середньому 1,6 км. Разом з озером Лох-Ойх та додатково проритими каналами утворює так званий Каледонський канал, який простягається на понад 100 км і з'єднує східне узбережжя Шотландії із західним. Усі ці водойми лежать у западині Ґлен Мор — низині у межах тектонічного рову (грабена) між Грампіанськими горами і Північно-Західним нагір'ям Шотландії.

Історія свідчень[ред.ред. код]

Місцеві жителі та приїжджі згадували про великих тварин, яких начебто бачили на озері, але міжнародну славу й увагу озеро прикуло до себе після 1933 року. 2 травня 1933 р. у місцевій газеті «Inverness Courier» Александер Кемпбел написав про «…щось подібне до кита», яке так само викидає вгору цілі фонтани води, що булькотіла і пінилася. Слово «чудовисько» вперше з'явилося на шпальтах місцевого видання «The Northern Chronicle» у номері від 8 травня 1933 року.

11 травня того ж року чудовисько бачили Александер Шов і його син, які стояли на своєму газоні на віддалі близько 50 метрів від озера. Вони стверджували, що бачили на поверхні води хвильки і слід, який зазвичай залишає об'єкт, що пливе, а згодом і хребет якоїсь тварини. Про 27 травня згадує Нора Сімпсон, яка бачила чудовисько за 40 метрів від берега. За її словами воно мало приблизно 10 метрів завдовжки і два горби на спині.

22 липня 1933 року чудовисько вперше помічено на суші. Того дня Джордж Спайсер їхав разом з дружиною від Інвернесс до Фоєрс. Подружжя твердить, що на пагорбі Вайтфілд на дорозі враз з'явилося дивне створіння — «потворна, темнозабарвлена тварина з жахливими обрисами, яка нагадувала слимака» — що переповзло дорогу десь за 60 метрів від машини. Спайсери описували чудовисько, як таке, що мало довгу хвилясту шию і випуклий масивний корпус. Пані Спайсер оці́нювала його довжину десь у 7,5 метра. Свідчення було опубліковане 4 серпня 1933 на сторінках «Inverness Courier».

З початку серпня 1933 дійшла ще одна згадка про зустріч із чудовиськом на суходолі. Місіс Макленнен, яка поверталася із служби Божої, начебто наткнулася на тварину, яка лежала на скелі, що підносилася приблизно на 2 метри над водою і знаходилася дещо нижче від шосе. Жінка начебто крикнула «О, мамо!», а створіння налякалося і зіскочило до води. Жінка описала його як щось подібне до слона, із сірою шкірою.

У жовтні та листопаді того ж року теж зафіксовано чимало звернень щодо появи чудовиська — загалом близько 50 подібних випадків протягом року (враховуючи одну кіноплівку). Історії охоче друкували видання усієї Великої Британії, а наприкінці року новини почали з'являтися у французьких газетах.

Світлини і кінофільми[ред.ред. код]

З 12 листопада 1933 року походить перша фотографія[1] Нессі. Цього дня Г'ю Ґрей, житель Фоєрс, начебто бачив щось з великим тулубом і довгою прямою шиєю. Фото проявили тільки через 3 тижні і воно з'явилося у шотландському щоденнику «Daily Mail».

Відомі різні припущення відносно світлин із зображенням Нессі. Одні стверджують, що це звичайний стовбур дерева або залишки розбитого корабля. Інші, що це велика риба, наприклад акула або північний пляшконосий кит.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Акимушкин И. И. Мир животных: беспозвоночные. Ископаемые животные. — Москва: Мысль, 1991. — С. 330—332 ISBN 5-244-00479-4 (рос.)

Посилання та джерела[ред.ред. код]