Нестеренко Євген Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестеренко Євген Євгенович
рос. Евге́ний Евге́ньевич Нестере́нко
Основна інформація
Дата народження 8 січня 1938(1938-01-08)[1]
Місце народження Москва, РРФСР, СРСР[1]
Дата смерті 20 березня 2021(2021-03-20) (83 роки)
Місце смерті Відень, Австрія
Причина смерті коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Роки активності з 1963
Громадянство СРСР і Росія[2]
Професії оперний співак, музичний педагог, автор пісень, публіцист
Освіта Санкт-Петербурзький державний архітектурно-будівельний університет
Співацький голос бас
Інструменти вокал[d]
Жанри опера
Заклад Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Пошани (Російська Федерація) орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Орден Святого благовірного князя Данила Московського II ступеня народний артист СРСР Заслужений артист РРФСР
орден Прапора Угорської Народної Республіки
Ленінська премія
CMNS: Файли у Вікісховищі

Євген Євгенович Нестеренко (8 січня 1938 — 20 березня 2021) — радянський оперний співак (бас), народний артист СРСР, Лауреат Ленінської премії, Герой Соціалістичної Праці (1988).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Москві. Закінчив Ленінградський інженерно-будівельний інститут, а 1965 року — Ленінградську консерваторію. Соліст Малого оперного театру (1963—1967), Ленінградського Театру опери й балету (1967—1971), Великого Театру Росії (1971—2002). Викладав у Ленінградській консерваторії (1967—1971), Московському музично-педагогічного інституті ім. Гнесіних (1972—1974), Московській консерваторії (з 1975). В 1989—1991 — народний депутат СРСР.

Проспівав більше 50 провідних партій, 21 оперу виконав мовою оригіналу. Виконавець сольних концертних програм вокальних добутків російських і закордонних композиторів; російських народних пісень, романсів, арій з опер, ораторій, кантат й інших творів для голосу з оркестром, церковних пісень й ін. Записав близько 70 платівок і дисків на вітчизняних і закордонних фірмах грамзапису, у тому числі більше 20 опер (повністю), арій, романсів, народних пісень. Автор понад 200 друкованих праць — книг, статей, інтерв'ю.

Помер Євген Нестеренко 21 березня 2021 року у Відні від наслідків коронавірусної хвороби.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Гусев А. И. Евгений Нестеренко: Творческий портрет. — М.: Музыка, 1980.
  • Нестеренко Е. Е. Размышления о профессии. М.: Искусство, 1985.

Посилання[ред. | ред. код]