Нестор Альмендрос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестор Альмедрос
Néstor Almendros.jpg
Ім'я при народженні Нестор Альмедрос Ґуяс (ісп. Néstor Almendros Cuyás)
Дата народження 30 жовтня 1930(1930-10-30)
Місце народження Барселона, Іспанія
Дата смерті 4 березня 1992(1992-03-04) (61 рік)
Місце смерті
Національність іспанець
Громадянство Flag of Spain.svg Іспанія
Професія оператор, кінорежисер
Alma mater Експериментальний кіноцентр
Роки активності 1950 — 1991
Член у Американське товариство кінооператорів
IMDb ID 0000743
Оскар (1979), Сезар (1981)

Не́стор Альмедро́с Ґуя́с, A.S.C. (ісп. Néstor Almendros Cuyás; 30 жовтня 1930, Барселона, Іспанія — 4 березня, 1992, Нью-Йорк, США) — кінооператор і режисер-документаліст іспанського походження.

Життєпис та кар'єра[ред. | ред. код]

Нестор Альмедрос народився 30 жовтня 1930 року в Барселоні, Іспанія, в сім'ї шкільних учителів. У 1948 році Альмедрос переїхав до Гавани, Куба, щоб приєднатися до свого батька, республіканського лояліста, який виїхав з Іспанії після закінчення громадянської війни у 1939 році. На Кубі Альмедрос зняв кілька аматорських фільмів на 8-мм та 16-мм плівках. У 1949 році став співзасновником першого кубинського кіноклубу та кіноархіву.

У 1955 році Нестор Альмедрос закінчив факультет філософії та літератури Гаванського університету, навчався кіноремеслу в Нью-йоркському коледжі в США (1955-56), з 1956 продовжив навчання в Експериментальному кіноцентрі в Римі. Після перемоги Кубинської революції повернувся в 1959 році на Кубу, зняв кілька документальних фільмів для Кубинського інституту кіномистецтва та кінопромисловості (ІКАІК).

У 1962 році Альмедрос переїхав до Франції, де згодом став одним з провідних операторів французького кіно. Зняв фільми режисерів: Е. Ромера — «Збирачка» (1967), «Моя ніч у Мод» (1969), «Коліно Клер» (1970), «Парсіфаль Уельський» (1978); Франсуа Трюффо — «Дика дитина», «Сімейне вогнище» (обоє в 1970), «Історія Аделі Г» (1975), «Останнє метро» (1980; кінопремія «Сезар») та ін. Працював також у США з Т. Маліком, А. Пакулою, Р. Бентоном, М. Скорсезе та ін.

Художнім тріумфом Нестора Альмендроса став фільм Терренса Маліка «Дні жнив» (1978), що знімався в короткий 20-хвилинний проміжок «золотого світла», яке безпосередньо передує заходу (т. зв. золота година[en]). За операторську майстерність у цій стрічці Альмедрос був відзначений кінопремію «Оскар» 1979 року.

Альмендрос був гомосексуалом[1][2] та активним правозахисником. Він зняв документальні фільми про режим Кастро «Негідна поведінка» і «Ніхто не чув» (обоє — 1984). З кінця 1970-х став втрачати зір, над останнім фільмом працював вже наосліп.

Нестор Альмедрос помер 4 березня 1992 року в Нью-Йорку від лімфоми, спричиненої СНІДом.

У США заснована премія Альмендроса за найкращий фільм про боротьбу за права людини, в Італії — премія його імені молодим кінооператорам.

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1960 : Люди на пляжі / Gente en la playa
  • 1964 : Надя в Парижі / Nadja à Paris к/м
  • 1965 : Париж очима шести / Paris vu par…
  • 1966 : Збирачка / La collectionneuse
  • 1966 : Сучасна студентка / Une étudiante d'aujourd'hui к/м
  • 1968 : Божевільні гонщики / The Wild Racers
  • 1969 : Моя ніч у Мод / Ma nuit chez Maud
  • 1969 : Ще / More
  • 1969 : Гарматний Бігун / The Gun Runner
  • 1970 : Дикий Мауглі / L' Enfant sauvage
  • 1970 : Сімейне вогнище / Domicile conjugal
  • 1970 : Коліно Клер / Le genou de Claire
  • 1970 : Педді / Paddy
  • 1971 : Дві англійки і континент / Les deux Anglaises et le continent
  • 1971 : Макіяж / Maquillages … короткометражка
  • 1971 : Свинина з солодкою картоплею / Le cochon aux patates douces к/м
  • 1971 : Сінг-Сінг / Sing Sing … короткометражка
  • 1972 : Долина / La vallée
  • 1972 : Кохання пополудні / L'amour l'après-midi
  • 1973 : Рідкісний птах / L'oiseau rare
  • 1973 : Рудиголова / Poil de carotte
  • 1974 : Відкрита паща / La gueule ouverte
  • 1974 : Генерал Іді Амін Дада: Автопортрет / Général Idi Amin Dada: Autoportrait
  • 1974 : Жінки на сонці / Femmes au soleil
  • 1974 : Мої маленькі закохані / Mes petites amoureuses
  • 1974 : Бійцівський півень / Cockfighter
  • 1975 : Коханка-хазяйка / Maîtresse
  • 1975 : Історія Аделі Г. / L'histoire d'Adèle H.
  • 1976 : Маркіза фон О / Die Marquise von O…
  • 1976 : Джентльмен бродяга / The Gentleman Tramp
  • 1976 : Дні безперервно серед дерев / Des journées entières dans les arbres
  • 1977 : Чоловік, який любив жінок / L'homme qui aimait les femmes
  • 1977 : Зміна статі / Cambio de sexo
  • 1977 : Усе життя попереду / La vie devant soi
  • 1977 : Бобур, Центр мистецтв і культури Жоржа Помпіду / Beaubourg, centre d'art et de culture Georges Pompidou
  • 1978 : Зелена кімната / La chambre verte
  • 1978 : Дні жнив / Days of Heaven
  • 1978 : Прямуючи на південь / Goin' South
  • 1978 : Парсіфаль Галльський / Perceval le Gallois
  • 1978 : Коко, горила, що говорить / Koko, le gorille qui parle
  • 1979 : Вислизаюча любов / L'amour en fuite
  • 1979 : Крамер проти Крамера / Kramer vs. Kramer
  • 1980 : Блакитна лагуна / The Blue Lagoon
  • 1980 : Останнє метро / Le dernier métro
  • 1982 : У нічній тиші / Still of the Night
  • 1982 : Вибір Софії / Sophie's Choice
  • 1982 : Поліна на пляжі / Pauline à la plage
  • 1983 : Скоріш б неділя / Vivement dimanche!
  • 1984 : Місце в серці / Places in the Heart
  • 1986 : Ревнощі / Heartburn
  • 1987 : Надін / Nadine
  • 1988 : Уявіть собі: Джон Леннон / Imagine: John Lennon
  • 1989 : Нью-йоркські історії / New York Stories
  • 1990 : Зроблено в Мілані / Made in Milan к/м
  • 1991 : Біллі Батгейт / Billy Bathgate
Режиcер
  • 1950 : Щоденна плутанина / Una confusión cotidiana к/м
  • 1960 : Ритм Куби / Ritmo de Cuba к/м
  • 1960 : Сільські школи / Escuelas rurales
  • 1960 : Люди на пляжі / Gente en la playa
  • 1984 : Негідна поведінка / Mauvaise conduite
  • 1987 : Ніхто не слухав / Nadie escuchaba

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Нестора Альмедроса[3]
Рік Категорія Номінант Результат
Національна спілка кінокритиків США
1971 Найкращий оператор Дикий Мауглі та Моя ніч у Мод Нагорода
1977 Маркіза фон О 2-е місце
1979 Дні жнив Нагорода
1980 Крамер проти Крамера 3-є місце
Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса
1978 Найкращий оператор Дні жнив Нагорода
Премія «Оскар»
1979 Найкращий оператор Дні жнив Нагорода
1980 Крамер проти Крамера Номінація
1981 Блакитна лагуна Номінація
1983 Вибір Софії Номінація
Премія «Сезар»
1979 Найкраща операторська робота Зелена кімната Номінація
1980 Парсіфаль Галльський Номінація
1981 Останнє метро Нагорода
Британське товариство кінооператорів
1979 Найкращий оператор Дні жнив Номінація
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
1982 Найкращий оператор Вибір Софії Нагорода
1984 Місце в серці 2-е місце
ЛГБТ-кінофестиваль у Сан-Франциско
1984 Приз глядачів за найкращий документальний фільм Негідна поведінка Нагорода
Міжнародна асоціація документалістів
1988 Найкращий документальний фільм Ніхто не слухав Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Автобіографія[ред. | ред. код]

  • Un homme à la caméra. Renens: 5 Continents; Paris: Hatier, 1980 (англ.: A Man with a Camera. New York: Farrar, Straus, Giroux, 1984)
  • Альмендрос Н. Несколько общих наблюдений. Глава из книги «Человек с кинокамерой»// Киноведческие записки, 2003, № 64, с. 114—123. (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — С. 19.(рос.)