Перейти до вмісту

Нестоїта

село Нестоїта
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський
Тер. громада Куяльницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51120110370078899 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1723
Населення 1698
Площа 3,91 км²
Густота населення 434,27 осіб/км²
Поштовий індекс 66332
Телефонний код +380 4862
Географічні дані
Географічні координати 47°46′0″ пн. ш. 29°21′21″ сх. д. / 47.76667° пн. ш. 29.35583° сх. д. / 47.76667; 29.35583G O
Середня висота
над рівнем моря
138 м
Водойми р. Тростянець
Місцева влада
Адреса ради 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А
Карта
Нестоїта. Карта розташування: Україна
Нестоїта
Нестоїта
Нестоїта. Карта розташування: Одеська область
Нестоїта
Нестоїта
Мапа
Мапа

Нестої́та село в Україні, у Куяльницькій сільській територіальній громаді Подільського району Одеської області. Населення становить 1307 осіб[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з працею «Приходы и церкви подольской Епархіи», що була надрукована у 1901 році, станом на 1898 р. час заснування села невідомий, але судячи з розповідей старожилів — більше 200 років

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 224 жителі села[2].

Колишній орган місцевого самоврядування Нестоїтська сільська рада.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Куяльницької сільської територіальної громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Подільського району (1923-2020), село увійшло до складу новоутвореного Подільського району Одеської області[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року (перепис населення Російської імперії 1897) населення села становило 2867 осіб[5].

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2187 осіб, з яких 947 чоловіків та 1240 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1696 осіб.[7]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 79,27 %
молдовська 18,37 %
російська 2,24 %
болгарська 0,12 %

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. sotsialnii-pasport-kuialnitskoyi-silskoyi-radi-stanom-na-01-01-2025
  2. Нестоіта. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  3. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Под ред. Н.А. Тройницкого (1905). Города и поселения в уездах, имеющие 2000 и более жителей. (Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года) Т.2 (російською) . Санкт-Петербург: паровая типо-лит. Н.Л. Ныркина. {{cite book}}: Текст «isbn» проігноровано (довідка)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nestoita // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 959. (пол.)